Новий спосіб життя

Незабаром Робінзон Крузо звик до життя на острові. Щоранку він ходив з собакою полювати на пташок та диких кіз, із м’яса яких готував їжу.

Інколи Робінзон навіть видирався на скелю в пошуках пташиних яєць на сніданок.

А одного дня, коли він гуляв островом, зробив приголомшливе відкриття: біля його оселі виросло кілька колосків пшениці.

Крузо зібрав зерна й залишив у коморі, щоб навесні посіяти.

– Тепер я зможу пекти хліб, – зрадів острів’янин.

Коли надходив час обіду, Робінзон повертався до свого житла й готував їжу на багатті.

Шкури впольованих тварин він висушував, щоб пізніше на щось використати.

Вдень було дуже спекотно, аж занадто, працювати було неможливо, тому після обіду чоловік вмощувався в гамаку, який самотужки змайстрував, і дрімав собі.

Після денного відпочинку острів’янин залишався біля намету і майстрував різні корисні речі. З настанням вечора він сідав за стіл писати щоденника.

Дні швидко спливали. Тож, щоб не втратити відлік часу, Робінзон робив зарубки на стовпі: коротка означала будень, а довша – неділю.

Робінзон оглянув кожен куточок острова. В самому серці його простягалися прекрасні долини, де росли помаранчеві дерева…

…Та дозрівали дині й наливалися соковиті грона винограду. Острів скидався на рай.

Тут мешкали різні тварини. Деяких самітник приручав. Годинами він навчав молодого папугу розмовляти.

Якось острів’янин випадково підстрелив мале козеня. Робінзон забрав його додому, виходив, і незабаром воно стало геть ручним.

Перед сезоном дощів Крузо посіяв зібрані зерна пшениці. Посіви швидко зросли, тож незабаром він мав чудове пшеничне поле.

Та от біда – пшеничні зернята вподобали пташки.

Робінзонові доводилося відлякувати їх, стріляючи в повітря, і витрачати набої, яких і так залишилося обмаль.

Робінзон міркував, де б йому зберігати врожай. Врешті чоловік вирішив зліпити з глини горщики.

Це виявилося нелегкою справою. Перший горщик був кривобоким і дірявим. Та незабаром чоловік навчився правильно замішувати глину. З того часу в нього виходив міцний посуд. Крузо сушив вироби на сонці, потім обпалював на вогні.

Нарешті зерно дозріло для збирання. Спершу Робінзон подрібнив його на борошно товкачиком, який витесав з дерева. Потім замісив тісто.

З нього він виліпив кругленькі хлібини й спік їх на пласкому камені, розпеченому на вугіллі.