Жіноча емансипація: добре чи погано?

Більшість людей стосовно жіночої емансипації притримується діаметрально протилежних поглядів: як можна здогадатися, одна частина сприймає схвально, друга – негативно. При чому в обох таборах присутні як жінки, так і чоловіки, так що ці погляди визначаються не статтю людини, а її життєвими поглядами.

Загалом, як і в будь-якого соціального явища,  у жіночої емансипації є свої переваги та недоліки, так би мовити, «плюси» та «мінуси», і, відповідно, їх постійно використовують люди, щоб довести (і в марних спробах нав’язати) свою точку зору оточенню стосовно того, що жіноча емансипація добра або ж погана. Ми ж, у свою чергу, намагатимемося триматися «нейтралітету» в цьому питанні, тобто однозначно не підтримуватимемо позиції жодної із сторін. І на те є причини.

Передусім, кожна людина вільна у своєму виборі, зокрема, жінка, коли вирішує, чи бути їй хранителькою домівки, дбайливою матір’ю та турботливою дружиною, або ж присвятити себе кар’єрному зростанню, – адже саме така картина уявляється, коли ми чуємо про жіночу емансипацію. Втім, чимало жінок примудряється поєднувати і успішну кар’єру та турботу про сім’ю, що у свою чергу теж є результатом їхнього вибору.

Проте ситуація, що все залежить виключно від особистого вибору жінки, може бути такою лише на перший погляд, адже багато жінок, які не хотіли присвячувати надто багато часу роботі, а натомість віддати себе піклуванню про сім’ю, мусять працювати, щоб забезпечити родину. До того ж, інші жінки воліли більше присвячувати себе роботі, вже згаданому кар’єрному росту, ніж залишатися в «чотирьох стінах власної домівки». Такі реалії життя: вони всім добрі відомі, проте їх постійно ігнорують або ж банально забувають.

Та й навіщо згадувати «усілякі дрібниці», а попросимо зауважити, це зовсім не «дрібниці», а життя багатьох людей, коли інші люди намагаються довести свою точку зору. Хтось доводить, що жіноча емансипація – це ледь не вселенське зло, основна причина занепаду сучасного інституту сім’ї, а хтось доводить, що жінка не зобов’язана дбати про родину, а виключно належить собі. І не вщухають ці суперечки вже протягом десятиліть, проте мало кому з цих протиборчих таборів спадає на думку, що замість того, щоб гаяти час на марні суперечки, краще об’єднатися і спільними зусиллями допомогти якійсь втомленій жінці-матері в її нелегкій праці. Хоча б добрим словом, адже вони явно заслуговують на похвалу. Ну і від посильної допомоги вони теж навряд чи відмовляться.

Так що на питання поставлене в заголовку краще дати таку відповідь: любов, турбота про ближніх, оточення – це добре, а демагогія – цілком марна справа.

Колектив редакції