Конфлікти в сім’ї. Причини сімейних конфліктів

Вирішення конфліктів у сім’ї. Як зберегти щасливу сім’ю?

Стан будь-якої молодої сім’ї можна оцінити, як хороший, задовільний або важкий і залежатимете така оцінка від частоти і тривалості конфліктів у сім’ї. Причому, хоча їх причини і різні, але можна простежити періоди криз у шлюбі, коли сімейні конфлікти виникають особливо часто.

До таких періодів відносяться, як правило, перші роки шлюбу, коли молоді тільки-тільки вступили в шлюб, народження дитини і час, коли діти в сім’ї подорослішали і покидають сім’ю. Але бувають періоди періодичних криз, що характеризуються частими конфліктами в сім’ї, наприклад, криза в 3-й рік шлюбу.

У медицині відомо, що чим активніше хвора людина старається вилікуватися, тим більше шансів на успішне одужання. Те ж саме стосується і сім’ї. Якщо учасники конфліктів у сім’ї – чоловік з дружиною бажають набути сімейного щастя, і докладають спільних зусиль для цього, то успіх гарантований. Але, у разі, коли один з подружжя в сім’ї байдужий або навіть є супротивником цього, то про щасливий шлюб їм можна не думати.

Отже, перший рік у шлюбі – це перший критичний період для молодої сім’ї. Конфлікти в сім’ї дуже часті. А їх причини в тому, що уявлення новоспеченого подружжя один про одного дещо завищені, адже при одруженні молодожони один одного ідеалізували. Але після весілля настає реальність. Вона – жінка в сім’ї, він – чоловік. І в кожного з них індивідуальний характер і суперечки між ними можуть виникнути через будь-яку дрібницю. І так часто буває, що причина конфлікту в сім’ї настільки мала, що зазвичай її не помічають інші люди, тобто і причини то немає насправді. Але, проте, конфлікт у сім’ї виник буквально, на порожньому місці. Просто ламаються стереотипи поведінки. І будь-яка конфліктна ситуація переживається дуже сильно. Виникають підозри, що любов згасла назавжди. Постійні образи, невміння витримувати випробування і небажання допомагати коханій людині породжують холодність у стосунках.

Взаємини подружжя рідко складаються без сімейних конфліктів. На початку молоді намагаються поступитися один одному. Але це бажання поступово зникає, оскільки терпіння рано чи пізно закінчується. У будь-якому випадку і в будь-якої людини. І от тут конфліктів у стосунках подружжю не уникнути. Треба розуміти, що посіявши вчинок – виростиш звичку. Посіявши звичку – виростиш характер. Характер у кожного з подружжя сформований. А от їх і не треба «вирощувати». І вчинки здійснювати треба обдумано. А звички іноді необхідно змінювати. Інакше, терпіння рано чи пізно рветься. І в більшості випадків це відбувається через дрібниці.

Приміром, банальна ситуація, через яку сталася сварка в сім’ї. Чоловік звинувачує дружину, що вона більше часу проводить з подругами, а не з ним. У відповідь дружина каже, що чоловік і сам на футболі проводить більше часу, ніж з нею. Далі – більше, пішли розмови, хто де вештався до шлюбу і хто кому зраджує в шлюбі. І в основі цього конфлікту в сім’ї лежить, начебто, нешкідливе бажання чоловіка сходити на футбол, а бажання дружини – зустрітися з подругами. Чоловік тут намагається відстояти свою позицію чоловіка в сім’ї, яка була в старих патріархальних сім’ях, в яких чоловік був одноголосним головою сім’ї. В той же час він підкреслив велику увагу дружини до подруг. Це може викликати побоювання, що подруги стануть суддями їх взаємин. Хоча так і відбувається частенько. Що ще погано в цій ситуації – конфлікт у сім’ї торкнувся інтимних стосунків у сім’ї, прозвучали докори у взаємних зрадах. Ображеним виявилося почуття любові. І це при тому, що підозри в зраді не обґрунтовані.

Можна далі прогнозувати розвиток цієї ситуації. На матч, який відбувся після сварки, друзі купили випивку. Чоловік, напружений після конфлікту в сім’ї, з горя випив, його друзі підлили масла у вогонь, що, мовляв, не звертай уваги на дружину. А ми – чоловіки, за це і вип’ємо. От і випив. А при поверненні додому влаштував скандал. Дружина теж зопалу виговорилася в серцях. Не витримав, ударив. Дружина забрала дитину і поїхала до мами. Та, природно, підтримала дочку, що: «Усі вони негідники і п’яниці. Краще залишайся в рідній домівці. А дитину виростимо і без цього негідника». Відбулося розлучення. Причому в суді головною причиною розлучення стала проблема алкоголізму в сім’ї.

Немає сумніву, що сучасна жінка вимагає поваги до себе, і передусім, від чоловіка. Але, от зовсім інше – це звичка «вколоти», залишити неодмінно за собою останнє слово і ця звичка стає необхідністю в багатьох подружжях. Саме собою, вона і є причиною конфліктів у сім’ї. І замість того, щоб створювати свою щасливу сім’ю, подружжя її руйнує. І на те, щоб усвідомити і зрозуміти подію, знадобляться довгі роки самотності. Потім людина зізнається собі: «Якою ж я була дурною». От, нарешті внутрішній голос пробудився і звинувачує тільки себе.

Часто причиною конфліктів у сім’ї стає незадоволення сексом у шлюбі. Причому найчастіше це є наслідком відсутності сексуальної обізнаності. Тому, консультація в сексопатолога, у багатьох випадках, швидко допомагає повернути пристрасть у стосунках. Для цього необхідно, щоб прийшли обидва з подружжя. А взаємні докори лише посилюють ситуацію і породжують нові суперечки і розбіжності. Особливо це стосується жінок. Здавалося б, нешкідливе кепкування дружини, але в занадто недовірливого чоловіка воно може спричинити статевий розлад.

Буває, що причинами конфліктів у сім’ї стають ситуації, коли один з подружжя намагається підпорядкувати іншого. Поняття рівноправ’я в сім’ї часто тлумачать неправильно. Як правило, це відноситься до жінки в сім’ї. Прислів’я: «Чоловік – голова, а дружина – шия», напевно, у чомусь виправдане. Усі знають, що голова обертається за допомогою шиї. Але саме голова думає, куди їй обернутися. І часто, «сучасна шия» забуває, що знаходиться вона нижче за голову і намагається вертіти нею згори. Хоча знизу набагато простіше це робити.

Наприклад, дружина може мило посміхнутися чоловікові, що прийшов з роботи, і попросити поради, куди їй поставити нову вазу. Що, мовляв, сама вона не знає, куди її прилаштувати і для цього потрібна чоловіча логіка. І задоволений чоловік ставить вазу в таке місце, до якого жіноча логіка, дійсно, ніколи б не дійшла. «Як добре, любий, мені це ніколи б не спало на думку. – хвалить дружина чоловіка, заспокоюючи себе, що через пару днів вона сама переставить вазу в потрібне їй місце. На словах усе це виглядає наївно, але уся суть у тому, що задоволений чоловік, чиї заслуги оцінили, готовий тепер увесь вечір переставляти меблі в квартирі і робити іншу роботу. Ось така хитрість і жодних конфліктів у сім’ї. Чоловік – голова, а дружина – шия. Тільки ось, вертіти потрібно уміти.

Автор: Наталя Дейнека