Дитина не ходить на горщик

Як навчити дитину проситися на горщик?

Якщо дитина не ходить на горщик, то привчити її до цього – важливе завдання для батьків і необхідне досягнення для малюка. Для того, щоб до півтора-двох років навчити дитину проситися на горщик, необхідно дотримувати ряд умов.

Відразу ж відступлю і дам невеликі рекомендації батькам. Річ у тім, що багато батьків намагаються привчити дитину до горщика дуже рано, починаючи з шостого місяця життя дитини, а то і раніше. Вони підносять дитину до горщика, тримають її на руках і видають характерні звуки. Так триває до тих пір, поки дитина не сходить на горщик.

Але правда в тому, що в такому віці діти ще не здатні усвідомити, що є горщик і потрібно на нього проситися. Просто батьки по декілька раз на день підносячи малюка до горщика і видаючи характерні звуки до тих пір, поки він не сходить, виробляють у нього умовний рефлекс. Коли рефлекс вироблений, то варто батькам піднести малюка і видати свої звуки, як дитина робить свої справи. Це називається умовним рефлексом. Мозок малюка підсвідомо реагує на звуки і «запускає» працювати кишковик.

Напевно, усі знають, що за допомогою умовних рефлексів дресирують тварин, собак, зокрема. Чи акваріумних рибок. Якщо сипати рибкам корм і постійно стукати по склу в тому місці, де розсипаний корм, то в риб стук по склу автоматично асоціюватиметься з їжею. І вони попливуть на стук навіть у тому випадку, якщо не насипати їм корму. Так само і дитина до року – вона ходить на горщик не тому, що хоче, а тому, що батьки виробили в неї умовний рефлекс і характерними звуками приводять його в дію. Батьки, природно, гордяться цим і хваляться родичам і знайомим що змогли навчити дитину на восьмому місяці життя (сьомому, дев’ятому і т. д.) проситися на горщик.

Але увесь фокус у тому, що, подорослішавши, дитина перестає проситися на горщик і починає мочитися в штани. Чому таке відбувається? Бо її мозок інтенсивно розвивається і дуже швидко втрачає усі надбані умовні рефлекси. І до півтора років батькам знову доведеться учити дитину проситися на горщик.

Так от, дорогі батьки, щоб малюк не бруднив штанці, а просився в туалет, треба дотримувати ряд умов. Наприклад, горщик постійно повинен стояти в строго певному місці. І садити дитину на горщик слід у ті моменти, коли є підстави припускати, що вона хоче в туалет. Для цього треба визначити той час дня, коли дитина зазвичай ходить у туалет і дотримуватися цього розпорядку. Обов’язково потрібно садити її в тому випадку, якщо після сну прокинулася сухою.

Якщо під час ігор у дитини не спостерігається бажання сходити на горщик, то можна її садити через певні інтервали часу. Зазвичай такі періоди складають не менше, ніж півтори-дві години. Коли дитина підросте і навчиться сам проситися на горщик, то можна перестати її садити, але періодично запитувати в неї, чи не хоче вона сходити «по-маленькому». Але перед сном або перед прогулянкою варто зводити малюка до горщика, причому, навіть велику дитину на третьому році життя.

Багато батьків не знають, як чинити, якщо дитина, яка вже уміє ходити на горщик, раптом намочить або забруднить штанці? Ну, спершу варто переодягнути малюка і, якщо необхідно, помити. Треба запитати, куди треба ходити в туалет, піти з ним, показати горщик. При цьому треба пам’ятати, що привчання до горщика – це довгий процес. У будь-якої дитини трапляються «збої» і усі діти періодично бруднять штанці. І садити дитину на горщик, якщо вона «сходила» в штанці, не лише безглуздо, але і шкідливо. Адже такі дії з боку батьків розвивають негативне ставлення дитини до горщика.

До кінця першого року життя діти вже можуть спати всю ніч, залишаючись сухими. У такому разі дуже важливо не упустити момент пробудження малюка. Відразу ж, як він прокинеться, його треба посадити на горщик. Якщо ж дитина мочиться в ліжечко вночі, то під час вечері їй слід дати щось солоне, наприклад, шматочок оселедця, ікру або солоний огірок. І перед сном треба обов’язково посадити дитину на горщик.

Якщо ж дитина мочиться і при дотриманні цих умов, то треба простежити, в який час це, зазвичай, відбувається і спробувати садити її в цей час на горщик. Зрозуміло, вночі можна садити тільки ту дитину, яка вже уміє ходити на горщик. І тоді, тихі слова батька або матері: «Давай, сходимо на горщик» і відповідна поза на горщику спонукають її відразу сходити «по-маленькому» після чого малюк відразу ж засне.

Але, якщо дитина влаштовує істерики, протестуючи, таким чином, проти саджання, то не варто її піднімати ночами. Бо порушується режим сну і формується негативне ставлення дитини до горщика.

Якщо ваша дитина в півтора-два роки навчилася проситися на горщик, то остаточно в неї ця навичка сформується тільки до трьох років. Тільки тоді вона сама бігтиме до горщика, діставатиме його, якщо потрібно і сідатиме на нього. Тому, дорогі батьки, наберіться терпіння і розуміння в цій важливій справі.

Автор: Оксана Волкова