Жертви пропаганди

Наслідки обстрілу Харкова російськими окупантами

І знову про російську пропаганду, а точніше про її вплив на розум і сумління пересічних мешканців. Часто деякі люди, намагаючись виправдати обдурених роспропагандою людей, кажуть, що вони не можуть через ту пропаганду відрізнити правду від брехні і тому вірять усілякій нісенітниці. Здається, звучить доволі переконливо, проте, якщо розібратися, це припущення не витримує жодної критики.

Передусім, роспропаганда заявляла, що рф – найкраща країна у світі, сам їхній беззмінний лідер, а заодно військовий злочинець, пафосно заявляв, «що їм Європа заздрить». Заздрить країні, де чверть населення справляє фізіологічні потреби в туалетах на вулиці. Туалети, звісно, без опалення, бо в цьому, певно, полягає їхня головна «скрєпа» чи так проявляється їхня незрівнянна «духовність». Але суть не в цьому, а в тому, як можна вірити пропаганді, яка заявляє, що ти ніби живеш у найбагатшій та найкращій та най-най країні у світі, а сам у цей час ходиш справляти потреби в туалет на вулиці в мороз? Чи неопалюваний туалет на вулиці це і є ознака багатства?

Ясна річ, багато росіян живуть у набагато комфортніших умовах, зокрема жителі мегаполісів. І ці люди мають, точніше мали до недавнього часу, можливість подорожувати багатьма країнами світу і порівнювати рівень життя в рф з рівнем життя тих країн. Звичайно, можна заявляти, що рівень життя, умовно кажучи, Болівії, був гірший, ніж рівень життя в Москві, проте рівень життя тих самих країн Східної Європи зовсім не поступався йому. Певно, цей рівень життя останнім часом став (чи невдовзі стане) значно вищий. Але мова зараз не про це, а про те, що житель російської глибинки і житель російського мегаполіса міг кожен по своєму переконатися в брехливості новин, тієї картини світу, що подавалися для них через ЗМІ, передусім через телевізор та Інтернет.

Але росіяни, попри всю брехливість ЗМІ і невідповідність дійсності показаної ними картинки, вірили тому, що вони живуть у найпрекраснішій країні, а країни Заходу тим часом «загнивають» (дай Боже, щоб нам так «гнити»). Але самі ці країни Заходи, що «гниють» і не можуть, врешті-решт, «згнити», поставляли в «прекрасну» рф левову частку технологій і продукції, яких «найвеличніша» країна у світі в принципі не могла самотужки не те, що зробити, навіть не могла скопіювати. Тепер же в рф, через тотальну блокаду всього Заходу, з’явився унікальний шанс наздогнати не надолужене… А тепер, після такого необхідного розширеного вступу, настала пора вказати на те, чому росіяни, які повірили роспропаганді, не є її безневинними жертвами, це був їх свідомий вибір і тому вони несуть за цей вибір повну відповідальність.

Росіяни чудово знали, що їхня країна – це звалище, але їм дуже імпонували казки-заяви про те, що вони живуть у «найвеличнішій» країні, а коли вони повірили в цю брехню, почали нею жити, їм було куди легше повірити, що їх оточують країни, в яких живуть не люди, а якісь нелюди, і з цими «нелюдами» можна все що завгодно робити. Чим вони, на превеликий жаль, і займаються. Так що люди, які повірили роспропаганді, не є її жертвами, вони є її співучасниками. А жертвами роспропаганди є люди, які потерпали і потерпають від російської агресії. Дивіться, не переплутайте цього, щоб якимсь чином не виправдати явних злочинців.

З любов’ю, редакція сайту