Види і способи мотивації дітей шкільного і дошкільного віку

Як правильно мотивувати дитину?

Раніше ми говорили вже на тему: “Як правильно спілкуватися з дитиною? Правила спілкування батьків з дітьми”. Тепер, коли ви знаєте, як знайти з малюком спільну мову, настала пора поговорити про мотивацію дитини. Для того, щоб мотивувати дитину, доведеться уважніше придивитися до неї, щоб зрозуміти її бажання і потреби і діяти через них.

Якщо ви знаєте види і способи мотивації дитини і знаєте, як треба мотивувати її на виконання чогось, то це вже більш ніж половина шляху до успіху. Якщо не знаєте, то ваша мета полягатиме в тому, щоб ваша дитина захотіла сама узяти на себе ініціативу і досягти чогось. Це необхідно зробити для того, щоб дитина змогла реалізувати себе в житті і добитися того, чого вона хоче досягти.

Основні правила мотивації дітей

Створіть відповідну обстановку

Відповідна обстановка для спілкування допоможе вам не лише встановити з нею контакт, але і пробудити в ній бажання діяти. Для цього нагадайте дитині якийсь цікавий і захоплюючий момент з її життя, який запам’ятався їй особливо сильно. Найкращим варіантом буде, якщо це виявиться ваш спільний спогад. У неї покращиться настрій і вона сприйматиме ваші слова з набагато більшим ентузіазмом.

Дізнайтеся інтереси і переваги дитини

Якщо ви знаєте ці інтереси і переваги, то, використовуючи їх, ви зможете викласти інформацію для неї в привабливішому вигляді. Для цього вам доведеться знайти зв’язок між вашими спонуканнями і бажаннями самої дитини, які приносять їй багато радості. Щойно вона уловить цей зв’язок, вона сам захоче зробити те, що ви їй пропонуєте.

Викликайте в дитині інтерес і спонукайте її до дії

Обов’язково доведіть дитині, що вона, кінець кінцем, отримає те, що бажає, і сама буде задоволена досягнутим результатом. Розкажіть їй, яким чином вона зможе отримати користь, поясніть їй про кінцевий результат її дій. При цьому, надихаючи дитину, ви і самі повинні випромінювати ентузіазм, щоб “заразити” ентузіазмом саму дитину.

Частіше цікавтеся думкою дитини

Запитуйте думку дитини, ставлячи час від часу ненав’язливі питання на кшталт цих: “Як ти вважаєш, як буде краще…” або “Чи не бажаєш зробити…” Почувши питання, дитина замислиться. При цьому не слід її квапити, дайте їй трохи часу подумати.

Дайте дитині можливість самій зробити вибір і поцікавтеся, який шлях вона для себе вибере. Дуже часто в дітей виникають досить оригінальні ідеї. І разом ви знайдете вірне рішення.

А можна поцікавитися в дитини, як би вона вчинила в тій або іншій ситуації, будь вона на вашому місці. Таким чином ви спонукаєте її поглянути на ситуацію з протилежного боку і учите її не однобоко, а комплексно підходити до рішення різних завдань. Спробуйте оголосити дитині: “Ти маєш вибрати те, що вважаєш вірним, що вибереш, то і отримаєш. Вибирай уважно”. Врешті-решт, на помилках вчаться. Тому іноді треба дозволяти дітям припускатися помилок і отримувати в результаті цього безцінний досвід.

Розкажіть дитині про її сильні сторони

Почувши вашу високу оцінку її рис, дитина намагатиметься відповідати їй. Приміром, якщо ви скажете їй, що вона дуже добре уміє слухати, то дитина уважніше ставитиметься до ваших слів, виправдовуючи вашу гарну оцінку. Підкреслюючи її достоїнства, ви підвищуєте в ній її власну самооцінку і між вами, поступово, виникне тісне взаєморозуміння і довіра. І незабаром вона сам почне звертатися до вас за порадою, і прислухатиметься до вашої думки.

У стосунках з дитиною важлива об’єктивність

Не нав’язуйте насильно свою думку дитині. Пам’ятайте приказку: “Насильно милий не будеш”. Звичайно, покаранням можна змусити дитину на щось рішитися, але це рішення не виходитиме від неї, значить, вона до цього не прагнутиме. І що ж? Доведеться постійно її карати, щоб вона продовжувала діяти? Замкнуте коло виходить.

Тому, спершу, постарайтеся самі поглянути на речі очима дитини. Зважте усі “за і проти”. Розкажіть тепер ви дитині, як би самі діяли на її місці.

Дайте дитині самостійність

Дорогі наші батьки, ваша допомога для дітей безцінна. Але пам’ятайте, що рано чи пізно, їй все ж доведеться діяти і приймати рішення самостійно. І нести відповідальність за них. Тому варто привчити її до цього.

Частіше давайте дитині свободу дій, кажучи: “Зараз ти можеш сама зробити вибір. Але не забувай, що кінцевий підсумок залежатиме від цього вибору. Ми приймаємо рішення, і відповідальність за них лежить на нас самих. Тепер настав час і тобі прийняти рішення”.

Якщо дитині буде складно впоратися з поставленим завданням, можете допомогти їй. Але тільки якщо вона сама вас про це попросить. Якщо ж ви бачите, що дитина сама справляється з усією ситуацією, не варто в неї втручатися. У такому випадку просто оберіть роль стороннього спостерігача і зі свого, батьківського погляду спробуйте зрозуміти мотиви дій вашої дитини. Чому вона вчинила так, а не так, чому вона вибрала це, тому погляньте на світ її очима. І дайте їй самій зібрати плоди її вибору: розплатитися за помилки при невдалому виборі, або навпаки, скуштувати плоди успіху при вірному виборі.

Дорогі наші читачі, мотивація дитини – дуже важливий момент. Але будь-який мотив гасне з часом, якщо дитина не привчена до дисципліни. Саме дисципліна не дає згаснути мотивації і примушує знову і знову працювати над собою, щоб йти назустріч своїм цілям.

Автор: Наталя Дейнека