Штучне годування

Коли з якихось причин неможливо годувати дитину грудьми, то існує багато видів сухих молочних сумішей, які за своїми властивостями дуже близькі до материнського молока й цілком придатні для вигодовування немовлят.

Мого старшого брата мама годувала грудьми.

Мене вигодовують штучно.

Тато каже, що тут є велика різниця.

– Годування дитини грудьми і штучно відрізняються тим, що при годуванні грудьми мама мусить бути щохвилини готова, аби нагодувати маля. А ось при штучному годуванні напоготові мусить бути тато! – провадить ото мову, готуючи мені кашку.

І хоч тато так каже, я все одно не розумію, що це означає – штучне годування. Зрештою, мені однаково.

Головне, аби зі мною була моя плящинка, й тоді я задоволений.

Бо добре знаю, що там, усередині.

Суха молочна суміш.

Але коли я тягну її через пипку, то вона зовсім не суха, а якраз дуже смачна.

Моя плящинка – це найліпше, що у мене є.

Окрім мами, зрозуміло.

І тата.

І мого старшого братика. Й Ганібала.

У мене є шість плящинок.

Мама каже, що я просто багач, але потім додає, що шість – це не так уже й багато, бо для кожного годування потрібна чиста.

Коли тато готує для мене плящинку, то завжди сам потягне з пипки, заки вручить її мені.

Каже, що мусить перевірити, чи молочко у плящинці не є гаряче.

Але мені чомусь здається, що він так робить, бо йому просто смакує.

Бо його колись годували грудьми.

Так сказав учора.

– Але, як бачите, мої потреби ще не задоволено, – ствердив він, попиваючи з пляшки щось, що називає пивом.

Мама відповіла, що їй досить одного такого, що п’є із пляшки.

Просто не уявляю, що би я робив без своєї пляшечки! Отака чудова пляшечка з тепленьким молочком, а до неї – ще м’якенька пипка, з якої те молочко ллється. Оце-то життя!

– Молоко – найважливіша річ на світі для спраглого чоловіка його віку!

Так принаймні говорить тато, коли ото стоїть біля мене й заздрить моїй плящинці.

– Ти тільки подивися, – сказав він учора до мами, коли я лежав у неї на руках і з насолодою смоктав пляшечку. – Він просто не тямить себе від щастя!

А потому додав, хоча я цього так добре не зрозумів:

– Коли б йому ото не дати вчасно тієї плящини, то в нього би одразу з’явилися усі ознаки абстинентного синдрому! Нелегко буде колись перевести цього хлопця на якусь нормальну їжу, як-ось ковбаски й пиво!