На 9-10 місяці життя дитини належить серйозно взятися за Вироблення звички до чистоти, себто звички справляти нужду в горщик. Проте не можна допускати, аби дитина трактувала вміст горщика за забавку.
Маю найпрудкіший горщик у світі.
Коли я на ньому сиджу, то він совгається разом зі мною по підлозі, а в такий спосіб неабияк приємно пізнавати світ.
А ще я можу запихати до нього прерізні речі: кубики, машинки, пипки й таке інше.
Вчора я посварився був із Ганібалом і засадив його до горщика, щоби навчився гарно поводитися.
На своєму швидкому горщику я вже побував під татовим столом і принагідно знайшов лист, який упав був на підлогу.
Коли мама підняла мене з горщика, то знайшла у ньому листа.
– Егей, тату! – загукала вона. – Тут до тебе пошта прийшла!
А ось татові чомусь було не до сміху.
Відтоді горщик міцно прив’язують, переважно до краю манежу.
А коли горщик прив’язаний, я не можу на ньому гасати по кімнаті.
Але знаєте, що зате можу?
Часом мені вдається всадити туди ногу і цілу її намочити.
Коли щось таке станеться, одразу зчиняється великий крик. Коли мама забирає мене з горщика, то завжди говорить, що я ніколи не привчуся до чистоти.
Тоді мені здається, ніби вона на мене гнівається.
Просто не знаю, що буде, коли прийде мама й побачить, що я зробив.
Напевно, вона не на жарт розгнівається. Бо ні з того ні з сього я несподівано витиснув до горщика таку дивну ковбаску!