У віці 10-12 місяців відбувається значний фізичний розвиток дитини. Великий поступ виявляється й у розумовій сфері. Дитина відчуває непереможне бажання оглядати й обмацувати всі предмети, які її оточують. Вона хоче бавитися ними, намагається дослідити, для чого вони служать і що вона сама може з ними зробити.
Я вже справді великий.
Коли ще був маленький, то не раз брався куштувати мамині помади.
Проте жодна з них мені не смакувала.
А зараз я вже не їм помад, коли мені вдасться до них добратися.
Себто часом можу собі трішки лизнути.
Але одразу й випльовую, бо той смак мені все одно не подобається.
Та тепер я знаю набагато ліпші забави з помадами.
Бо губна помада – це таки справді неабияка забавка.
Коли у мене в ліжечку є така помада, то можу, наприклад, помалювати всю ковдру на вишневий, червоний або малиновий колір.
Колись-то я чув, як мама пояснювала моєму старшому братові назви цих барв.
Скажімо, можна на вишнево помалювати мого ведмедика. А за вухами – малиново. Якщо, звісно, добре вцілити.
Бо вельми непросто малювати помадою і жодного разу не помилитися.
Завжди все завершується тим, що несподівано з’являється мама й відбирає у мене всі помади. При цьому вона щось дуже швидко й голосно говорить. Мама ніяк не хоче збагнути, що помади – це забавки, які сприяють розвитку. Так колись сказав тато.
Тато теж був сказав, що я якомога швидше мав би звикнути до їх смаку, аби мати орієнтири, коли перейду ото до практичних занять у царині поцілунків.