Категорії «Інші казки»

Розділ І: ДИВОГРАД

Десь – не тут, колись – не тепер високо в горах жили собі, були собі король-чародій Зоресвіт Іванович та королева-чарівниця Веселина Василівна. Були вони добрі, мудрі й сердечні, любили своїх підданих і заснували для них на їхнє прохання казкове місто-королівство Дивоград. І не просто місто, а місто щасливих, де здійснювалися всі мрії, всі бажання. Адже …

Розділ XII: Пробудження

Нуся прокинулася і розплющила очі. У вікно заглядало веселе ранкове сонце. У саду дзвінко гомоніло птаство. А на підвіконні сидів, усміхаючись, сонячний зайчик Терентій. І Нусю враз охопило тремтливе щемке передчуття. Вона підхопилася з ліжка й кинулася до вікна. Мама вже поралася на городі. Тато цюкав молотком, щось майструючи. А їхній вухатий песик Дюк гасав …

Розділ XI: Свято в Палаці Несподіваних Радощів

Країна Місячних Зайчиків зустріла їх так, як зустрічають на землі космонавтів, що повертаються з далекої міжпланетної подорожі. Місячні зайчики вишикували почесну варту. Тільки замість рушниці кожен «вартовий» тримав квітку нічної фіалки. А зведений хор місячних зайчиків співав на все небо: – Слава! Слава! Слава Дівчинці Ганнусі! Слава Нусі, слава, Слава і хвала За її хоробрість, …

Розділ X: Пан Морок гнівається

У той час як Нуся сиділа в ступі, а Цибулька її визволяв, пан Морок ганявся за місячними зайчиками. Він був страшенно розлючений. Такого ще не було, щоб у глупу, безмісячну, непроглядну ніч по Зландії вільно бігали місячні зайчики та ще й дражнилися, кепкували, аніскілечки не боячись наймогутнішого пана Морока. До того ж він ніяк не …

Розділ IX: Цибулька і Ломикамінь

– Хе-хе-хе! Дівчинкою пахне! Дуже приємно! Люблю дівчаток на снідання, – засміялася Баба Яга. – Хе-хе-хе!.. Можна було б і зараз тебе на рогача та – шургиць! – у піч, підсмажити гарненько. Але ще ніч, до сніданку далеко. А я люблю свіженьке… Доведеться тобі в моїй ступі посидіти, поки я досипатиму… Міцно зв’язавши Нусю, Баба …

Розділ VIІI: У Зландії

Пан Морок, кутаючись у чорний оксамитовий плащ із каптуром, неквапно походжав по Зландії. Всі спали. У своїй хатинці на курячих ніжках свистіла носом Баба Яга. Хукав полум’ям крізь сон Змій Горинич, який завжди спав на ганку, щоб не наробити в хаті пожежі. А з будиночка Кощія Безсмертного лунало таке гучне хропіння, що будиночок аж хитався …

Розділ VІI: Продовження сну

І от знову Нуся в Країні Місячних Зайчиків. Місячні зайчики обступили Сяйвика, вітають його з поверненням, розпитують, радісно галасують. І Нусю всі вітають, дякують за мужність, за витримку, за те, що визволила Сяйвика. Та враз Олелько вигукнув: – Стривайте! Не можна гаяти часу. Треба, щоб Сяйвик негайно повернув Нусю в її вчорашній сон. Аби вона …

Розділ VI: Втеча

Стривай, я гукну зараз сову й пугача, а ти сховайся, щоб тебе не побачили, – писнув їй біля вуха жучок-світлячок, коли вони вискочили з провалля. І Богдан зник. А Нуся із Сяйвиком сховалися в кущах. Ще періщив дощ, і блискало, й гримотіло, але видно було, що гроза потроху вщухала, що Гургур Петрович та Блисьблись Іванівна …

Розділ V: Страхолюндія

Нуся в розпачі стояла перед чорним проваллям. Місячного зайчика Олелька не стало відразу, як небо затягли хмари, сова й пугач полетіли. Вона була сама-самісінька в страшному Вражому Лісі і мусила іти в невідому Страхолюндію, одна назва якої говорила, що то не курорт. Було від чого розгубитися. – Не бійся. Я тебе проведу, – почувся позад …

Розділ IV: У вражому лісі

У Вражому Лісі на березі Чорного Озера, в якому віддзеркалювався рогатий місяць, сиділи троє – лісовик Трісь, Водяник Бульк та польовик Уу. У Тріся була мохова борода, зелені очі, кострубаті, із сухої гілляки руки й ноги, а на голові бриль. У Булька була зелена борода з водоростей, голубі водянисті очі і на голові шапка з …