Дядечко Римус і маленький хлопчик

Одного вечора жінка, яку дядечко Римус називав пані Саллі, не могла знайти свого семирічного синочка, хоча шукала його і в будинку, і в садку. Аж враз, проходячи повз хатину дядечка Римуса, вона зачула тиху розмову. Зазирнувши в прочинене вікно, матуся побачила своє маля, що сиділо біля вогнища. Голівка хлопчика спиралася на плече дядечка, і він захоплено задивлявся в грубе, бите всіма вітрами обличчя, яке лагідно схилилося над ним.

Й ось що почула пані Саллі…

Це було в ті часи, коли Братик Лис докладав усіх зусиль, аби спіймати Братика Кролика, а кролик теж докладав усіх зусиль, аби не бути спійманим. Однієї чудової днини лис розмірковував, що він украй знесилився від цієї гонитви. І тільки-но він так подумав, як де не взявся Братик Кролик – він вискочив на дорогу, весь такий товстенький, смачненький та, як завжди, такий несподіваний.

– Зажди, Братику Кролику, – гукнув лис, зупиняючись.

– Я кваплюся, Братику Лисе. У мене ще стільки справ, стільки справ сьогодні! – відповів кролик, теж зупинившись… але поодалік.

– Мені конче треба з тобою побалакати, – знову заговорив лис.

– Гаразд, утім, ти краще стій там, де стоїш. Щось у мене несподівано багато бліх сьогодні, – стурбовано мовив йому Братик Кролик.

– Вчора я стрів Братика Ведмедя, – продовжив лис, – і він дав мені добрячої прочуханки. «Що це ви, – каже, сварячи пальцем, – живете з Братиком Кроликом поряд, а не дуже товаришуєте?» Тож я йому пообіцяв, що до пуття погомоню з тобою про це.

Кролик почухав лапою за вухом, наче обмізковуючи почуте, а тоді й промовив:

– Гаразд, Братику Лисе. Запрошую тебе завтра на гостину. Ми хоч і не розкошуємо, але для такого гостя дружинонька з діточками понишпорять по всіх кутках і закутках та знайдуть чим перекусити.

– Та я невибагливий, – запевнив його лис.

– Тоді чекатиму, бувай здоровий!

Наступного дня кролик зі своєю господинькою, тільки-но розвиднілося, почимчикували на свій город, такий самісінький, як у пані Саллі. Набрали в кошик трохи городини: капусти, моркви – та й справили пишний обід. Аж ось і Братик Лис не загаявся. Найменшеньке пухнасте кроленя, яке вистрибувало у дворі на одній ніжці, прибігло та почало гукати:

– Матусю, матусю, до нас прямує Пан Лис!

Братик Кролик одразу ж схопив за вуха діточок – забрав геть із двору та всадовив за стіл. Посідали і вони з крільчихою за стіл і ну чекати. Отакечки вони все чекали і чекали, а Братик Лис все не йшов і не йшов… Почекавши доволі довго, кролик вистромив носа надвір. Аж глип – з-за рогу витикається кінчик рудого хвоста.

Тоді Братик Кролик причинив двері, відкинувся на стільці та почав співати:

А наступного дня Братик Лис передав звістку з Братиком Опосумом. «Так і так, – сказав, – не зміг прийти, бо занедужав, тож хай Братик Кролик сам завітає до мене на обід». Певна річ, кролик залюбки погодився.

Згодом, коли тіні покоротшали, Братик Кролик притупцяв до будиночка Братика Лиса.

– Йой, лишенько мені! – зачув він жалібний стогін, що долинав зсередини і давав зрозуміти кожному, що господар нездужає.

Кролик підкрався навшпиньках та зазирнув у прочинені двері. У шпарину він узрів лиса, що мав дуже хворий вигляд і туди-сюди розгойдувався в плетеному кріслі-гойдалці, закутаний у теплу ковдру по самісінькі вуха. Братик Кролик роззирнувся навсібіч, одначе не завважив ніяких наїдків. На обідньому столі стояла каструля, а поруч лежав нагострений ніж.

– Здається, у тебе на обід курка, – припустив кролик.

– Авжеж, Братику Кролику, вгодована, молода, із ні-і-іжним м’ясцем… – мрійливо відповів Братик Лис, ласо облизуючись та виблискуючи очицями.

Кролик підкрутив собі вуса та боязко запитав:

– А де ж петрушка, Братику Лисе? Я їм курятину, тільки якщо вона запечена із петрушкою.

І з цими словами Братик Кролик прожогом дременув надвір та спритно пірнув у колючий чагарник. Звідти він почав виглядати Братика Лиса. А той і не примусив себе чекати – вмить скинув ковдру і вискочив з будинку в пошуках кролика. Зирк – кролик так близько, тільки дістати – зась!

– Гей, Братику Лисе, – гукнув задерикувато кролик, – ось я покладу тобі на колоду петрушку. Візьми її, поки вона свіжа.

Отакечки гукнув Братик Кролик і помчав геть у значно кращому гуморі, ніж коли квапився в гості. Так Братик Лис замість кролика спіймав облизня, а Братика Кролика, мій любий, певно, не спіймає ніколи.


Відповіді на загадки:

  1. Шість ніжок.
  2. Сьогодні.
  3. Її кришка