…погляд з боку
Вимоклий і похмурий, брів Туррі додому, і думки його здавалися важчими за мокре хутро. «Напевне, я ні на що не здатний. Цілковитий нездара. І лапи в мене не такі, як треба, і хвіст, і легені. І хоробрості мені бракує, і сили, і розуму. Ані пірнати, ані літати, ані гризти. Бідолашний я, нещасний нікчема!» Раптом лапи …
І на ранок упертий Туррі знову пішов шукати собі нової роботи. У горобиновому гаю зустрів він трьох своїх товаришів – лисеня Юммі, зайченя Ютті та їжачка Манні. Друзі почали гратися й пустувати разом. Аж раптом Туррі схаменувся. – Послухайте, друзяки, – сказав він. – Я тут днями вийшов із родинної справи й шукаю чогось новенького. …
Лісова лікарня містилася у великій печері на південному схилі гори, що височіла просто посеред Лісу. У лікарні Туррі одразу не сподобалося: тут було багато хворих, і всі вони стогнали, зітхали й бурмотіли. А ще постійно чогось хотіли: пити, їсти, поправити подушку, змінити пов’язку, встати, сісти, укритися, розкритися. Прохання чулися зусібіч, а виконувати їх доводилося Туррі. …
Удень Туррі вмостився на галявині біля розлогого куща ліщини і приготувався давати мудрі поради та відповідати на запитання. Він майже не хвилювався, бо вважав, що чудово знається на всьому. Уночі сови сповістили Ліс, що мають тепер і денного радника. Тож усі, хто потребував допомоги, могли не чекати до ночі. І вони не чекали! – У …
Але з будівництвом також трохи не склалося. Насправді – зовсім навіть не трохи. Всі бобри-будівники, як один, були міцними й дужими здорованями. Вони завиграшки тягали колоди, каміння й оберемки гілля. Туррі зі шкіри пнувся, та йому так і не вдалося підняти хоча б краєчок колоди – бо він не мав достатньо сил. Перенести з одного …
Але сороки починали працювати дуже рано. Вони збиралися біля старого дуба, в якому було безліч дупел. Цей дуб ріс на межі Лісу та слугував поштою для всіх звірів і птахів. Сороки хутко діставали з дупел усе, що туди поклали за минулу добу, і розкладали по сумках. Потім вішали їх собі на шиї й вирушали в …
Одного разу білченя на ім’я Туррі заявило своїй родині за сніданком: – Мені набридло цілими днями швендяти лісом і ховати по всіх усюдах жолуді та горіхи. Хочу пошукати собі іншої справи. – Іншої справи? – сплеснула лапками мама-білка. – Але ж це і є справа всіх білок нашого Лісу! Ми ж не просто так зариваємо …
Волохатий Садівник зібрав усі сили, що в нього лишились, і рішуче струснувся. Потім, хитаючись, доплівся додому і вдягнув на голову протигаз. Так він завжди робив перед тим, як обприскувати отруйною рідиною свої троянди, щоб захистити їх від шкідників. Цього разу – щоб захистити себе самого від згубного запаху троянд. Тоді схопив лопату, викопав шкідливу рослину …
Вранці встати було нелегко: голова якась важка, розум затьмарений. Волохатий Садівник, похитуючись, вийшов таки надвір і розгледівся. Небо було захмарене, сад тонув у густому чорному тумані, над будинком літало кілька чорних круків, які невідомо звідки взялися, повітря стало важке, як у темному сирому льоху. Навіть сусідка ведмедичка не помахала йому приязно лапою зі свого вікна, …
Наступного ранку Флоренціюс вирішив іще раз поритись у своїй книжковій шафі. Більшість книжок він уже читав, а книжку “Як приготувати медовий торт” – навіть п’ять разів. Раптом його увагу привернула непримітна пошарпана книжечка, засунута на найвищу полицю. Це були дідусеві записи, яких він досі не бачив. Книжечка називалась так: ШКІДЛИВІ ТА ПІДОЗРІЛІ РОСЛИНИ Вирощувати категорично …