…погляд з боку
Не менше, ніж полювання, я полюбляю купатися: то спокійно й безтурботно плисти на спині, то, шпарко розсікаючи хвилі, мчати наввипередки з дельфінами. Якось я хлюпався у воді коло бережка, форкаючи і бризкаючись, аж глядь – до мене стрімко мчить велетенська риба із роззявленою пелькою. Рятуй… Не встиг я змигнути оком, як мимохіть опинився в шлунку …
Ти змінюєшся і хочеш довести собі й цілому світу, що став іншим. Твої спроби це зробити можуть бути більш чи менш вдалими. Та що ж робити, якщо рідні не розуміють, що з тобою зараз відбувається? Звісно, Христя бачила, що бабуся дуже нервується. Старенька ніяк не могла вмоститися на зручному диванчику в передпокої приватної клініки, куди …
Одного разу заманулося мені побачити Північну Америку. Чом би й ні? Сказано – зроблено, отож я сів на перший-ліпший корабель і поплив. Ось уже на обрії забовваніла крайка землі. Аж тут як торохне! Що воно за притичина? Певно, судно наскочило на підводну скелю і його добряче трусонуло. Поштовх від зіткнення був такий сильний, що мене …
Сказати батькам правду чи заховатися за зручною брехнею? Чому часом так і кортить обрати другий варіант? – Ну от і домовилися! – Тарас широко посміхнувся батькові і несподівано додав: – Дякую, що ви мене зрозуміли. Батько, вочевидь, задоволений словами сина, нічого не відповів, а лише по-чоловічому поплескав його по плечу. Зате мама дивилася на нього …
За кілька тижнів я досяг Цейлону, де мене привітно зустрів губернатор, міцний чолов’яга, що аж пашів здоров’ям. – Чи не вполювати нам якусь дичину, бароне? – гостинно запропонував він мені. Я, звісно, радо погодився. Надворі немилосердно припікало сонце, отож дорогою я швидко захекався і відстав од свого супутника. А тому хоч би хни! Іде собі …
З дитинства нас вчать, що брати без дозволу чужі речі не можна. Але якщо дуже треба чи дуже хочеться? А якщо ці речі не зовсім «чужі» а належать, приміром, старшій сестрі, доброму другові чи однокласнику? Як тоді бути? «Ні, що не кажіть, а доглядати себе треба в будь-якому віці!» – думала Роксоляна, розчісуючи перед дзеркалом …
Повернувшись додому, я вирушив у свою першу морську подорож. Адже я марив морем ще відтоді, як під стіл пішки ходив. І то не дивно, бо мій батько багато мандрував і довгими зимовими вечорами любив почастувати гостей гарячим пуншем та правдивими й неприкрашеними розповідями зі свого життя. Отож спершу я рушив на Цейлон. Спитаєте, де це? …
Звісно, без грошей не проживеш. Але яке місце вони посідають у твоєму житті? – Мам, слухай… – Ярина сумно колупалася виделкою в тарілці з гречкою. – А ви з татом не хочете знайти якусь нову роботу? – Що? – від несподіванки мама ледь не впустила горнятко з чаєм. – Чого це ти раптом? – Ну …
Ми спинилися на заїжджому дворі, аби відпочити з дороги й погрітися. У затишній кімнаті я зручно вмостився біля натопленої груби. Потершись об ноги, коло мене верчиком скрутилося руде кошеня. Візник усівся навпроти, повісивши свій ріжок на гвіздок. Аж раптом із ріжка забриніло: «Гу-у-у! Ту-ту-ту!» Ми повитріщали очі. Візник і не думав підносити ріжок до рота, …
Що робити, коли батьки аж надто, на твою думку, контролюють тебе та втручаються в твоє життя? Як тобі порозумітися з ними та як поводитися в такій ситуації? – Слухай, Денисе, а який у тебе пароль на ноутбуці? – під час вечері раптом запитала мама. – Пароль? А звідки ти знаєш, що я запаролив свій ноут? …