Гейді іде додому

Наступного ранку дідусь сидів самотою у своїй хатинці. Коли він ненароком визирнув у вікно, то не зміг повірити власним очам. Гірським схилом сунула якась дивна процесія. Двоє чоловіків тягли величезні валізи. Третій штовхав візка на коліщатках, а четвертий ніс на руках закутану в шаль дитину. Бідолахи хекали та сопли, а їхні сорочки змокли від поту. …

Гейді та Клара

До Франкфурта виявилося далеченько. Сонце вже хилилося за обрій, коли подорожні опинилися біля заможного будинку, що височів на брукованій вулиці. Діт смикнула за дзвінок. – Ось і приїхали, – пробурмотіла вона. Двері відчинив охайно вбраний шафар[1] який провів прибулих до просторої вітальні. У цих хоромах Гейді почувалася маленькою та вбогою. Їй стало ще гірше, коли …

Козопас

Наступного ранку Гейді прокинулася від якихось дзвіночків. У вікно сінника світило сонце, від чого ліжко дівчинки вигравало золотом. Гейді хутко вдяглася й спустилася драбиною до кімнати. Надворі стояв якийсь хлопчина і насвистував. – Це Петер, козопас, – пояснив дідусь. – Він прийшов по Лебідку та Руденьку. Двоє кіз – біла та руда – проминули хлопчика …

Зустріч з дідусем

Розлючена та втомлена дівчинка Гейді ледве пленталася за своєю тіткою Діт, яка тягла небогу вгору крутим схилом. – Я б ішла швидше, якби на мені не було стільки одягу, – поскаржилася дівчинка. – У дідуся одяг тобі знадобиться, а я не збираюся нести його в руках, – розсердилася тітка. – Гадаєш, я потрібна дідусеві? – …

Початок і кінець

Наче сонячне світло визирнуло після бурі, настали кілька безхмарних тижнів. У Вашингтоні містер Марч з кожним днем одужував, а Бет незабаром змогла спуститися до вітальні полежати на канапі. Переддень Різдва виявився тихим і сонячним. Лорі бігав туди-сюди з подарунками. А Джо писала кумедні промови, а потім кожну виголошувала. – Я дуже щаслива, а якби ще …

Бет

Місіс Марч одразу ж вирушила до Вашингтона. Через тиждень дівчата дізналися від містера Брука, що батько почав одужувати. Такі новини всіх ощасливили. Меґ та Джо тяжко працювали на своїх роботах. Бет та Емі чепурили будинок, а готували їсти дівчата по черзі. Та поволі кожна повернулася до старих звичок. Меґ годинами читала листи від Джона Брука. …

Приголомшливі новини

Коли Лорі вирушав на прогулянку з сестрами Марч, він часто брав із собою свого вчителя. Джон Брук був уважним молодим чоловіком із привітними карими очима і приємною зовнішністю. – Ти помітила, як Брук дивиться на Меґ? – якось запитав Лорі в Джо. – Меґ і не думає в нього закохуватися, – розсердилася дівчина. – Їй …

Легковажна дівчина

Того літа Саллі Мофет, подруга Меґ, запросила її до себе в гості на кілька днів. – Якби ж я не мусила працювати… – бідкалася Меґ. Аж ось трапилося так, що діти, яких вона гляділа, захворіли на кір. – Тож я можу їхати! – збагнула дівчина. Сестри допомагали їй пакувати речі. – Цілісінький тиждень розваг! – …

Злочин Емі

Одного ранку Меґ спустилася на кухню й побачила, як Емі схилилася над столом і гірко плаче. – Я залізла в страшенні борги, – ридала вона. – Що ти таке кажеш? – здивувалася Меґ. Емі шморгнула носом: – У школі я винна дюжину маринованих лаймів. Мої однокласниці їх постійно купують. Я не стрималася і з’їла їхні …

Лоуренсів онук

Після Різдва всі почувалися нещасними. – З нами ніколи не трапляється нічого приємного, – жалілася Емі. – Неправда, – заперечила Джо, заходячи до кімнати, і тут-таки перечепилася через кицьку Бет. Падаючи, дівчина перекинула чорнильницю на капелюшка Меґ – і на ньому одразу ж розпливлася чорна пляма. – Ой, ти зіпсувала мого капелюшка! – накинулася Меґ …