…погляд з боку
Одного разу батько Ольги знову закохався. І хоча його наречена була люб’язною й посміхалася, наче справжня леді, Ольга не довіряла їй. Здавалося, ніби за своєю широкою посмішкою вона ховає страшний секрет. Ольга знала, що в цієї красуні є сестра – Баба-Яга, страхітлива стара карга, яка живе самотою в темному лісі. Дівчинка чула, що завдяки чарам …
Колись давно в одній далекій країні жив собі багатий удівець із єдиною дочкою, Ольгою. Жили вони удвох і були щасливі. Всього в них було вдосталь: стіл завжди ломився від їжі, а будинок повнився сміхом. Улітку Ольга гралася з батьком у квача й хованки в садку. Бувало, вони просто лежали на траві та мрійливо спостерігали, як …
Баба-Яга – стара страшна відьма. Темними ночами вона літає в старому іржавому котлі, веслом кермує, а мітлою сліди за собою замітає. А будинок її й зовсім дивний: увесь старий і похилений. І стоїть на курячих ніжках! А іноді обертається навколо своєї осі, немов пританцьовує. Обличчя Баби-Яги вкрите бородавками. Вона обожнює огидних старих жаб. Руки її, …
У день змагань пожвавлення в лісі досягло апогею[1]. І хоча перегони стартували рівно опівночі (взимку завдяки північному сяйву ночі світліші за дні), відразу після вечері найбільш нетерплячі почали потихеньку збиратися до гори. Спортсмени вкотре перевіряли своє спорядження – лижі, лижні палиці й черевики – і також вирушали. Їм, на відміну від глядачів, треба було піднятися …
Ліс охопило загальне піднесення. Усі готувалися до щорічних лижних перегонів, які стартували вже за тиждень. Змагання відбувалися на піку полярної ночі й разом із карнавалом та конкурсом на найкращу снігову скульптуру допомагали пережити темну пору року, не втративши бадьорості духу. Скульптури братів (не беручи до уваги історії з монстром-сніговиком) ніколи не мали особливого успіху, а …
Відтоді стало ще гірше. Людвіг просто танув на очах, дедалі більше нагадуючи тінь себе колишнього. Він втратив апетит і майже не спав. Тож якось уночі Нордвігові увірвався терпець. Він чітко зрозумів, як саме має вчинити. Білченя непомітно вислизнуло з ліжка та обережно вибралося через потаємний лаз. Нічний ліс напружено мовчав. Лише спалахи північного сяйва тихо …
Відтоді Людвіг змінився. Його більше не приваблювали галасливі ігри та пустощі. Він дедалі частіше залишався на самоті й годинами просиджував в їхній з братом кімнаті. Бйоргхілль неабияк тривожилася. Вона змушувала синів більше гуляти на свіжому повітрі, ввела в їхній раціон подвійну дозу сушених фруктів. А її письмовий стіл був завалений науковими працями про дитячу депресію, …
На чистому сніговому полотні відбилися дві паралельні лінії, що бігли від хатини до лісу. – Схоже, людина пішла на лижах, – прошепотів Нордвіг. Його допитлива мордочка обережно визирнула з-за стовбура кривої сосни. Двері хижі відчинилися, й на поріг поважно ступив альбатрос. Він зробив незграбний крок і відразу провалився в замет. – Хай тобі грець! – …
Під час вечері за столом панувала незвична тиша. Нордвіг раз у раз крадькома озирався, а думки Людвіга, здавалося, взагалі літали десь далеко. У відповідь на прохання мами передати сушений фундук він простягнув їй полумисок із грибами. А коли батько запитав, чим вони займалися цілий день, відповів, що вже не голодний. Бйоргхілль збентежилася. Вона вирішила, що …
На найвищому поверсі мама облаштувала горище. Саме там брати прогризли таємний лаз у порожнистому стовбурі високої сосни, у дуплі якої й був їхній дім. Старанно забитий мохом, лаз залишався непомітним сторонньому оку й правив білченятам за перепустку на свободу під час таких ув’язнень, які, слід зазначити, траплялися доволі часто. Нордвіг обережно висунув мордочку з отвору. …