…погляд з боку
Дізнавшись, що він геть-чисто зубожів, султан спаленів од люті, аж пика йому почервоніла, і почав вимахувати кулаками. А відтак негайно спорядив увесь турецький флот, аби наздогнати мене. – Повернути будь-що! – звелів він і затупав ногами. Тим часом я відплив від берега лише на дві милі, коли зирк – нас повним ходом наганяють турецькі кораблі, …
Турецький султан радо зустрів мене після вдало виконаного доручення і почав частенько запрошувати до себе на обід. А позаяк султан купався в розкошах, то яких тільки наїдків там не було! Їсти – їж досхочу, хоч лусни, одначе випити – дзуськи! Ви ж бо знаєте, що мусульманам заборонено пити вино. Проте його величність (на те ж …
В Єгипті все складалося для нас якомога краще. Додому ми вертали на суденці річкою Ніл. Стояла напрочуд сприятлива погода, і ми швидко просувалися вперед, милуючись гарними краєвидами. Аж раптом – гай-гай! – річка почала розливатися. Виявляється, Ніл щоріч виходить зі своїх берегів. За кілька годин він уже затопив усе довкруж, приховавши береги. Над ранок наше …
Після всіх пригод я навідався до Туреччини, де колись був полонеником. Мій добрий знайомець турецький султан радо зустрів мене. Він чув про мою хоробрість, тому доручив виконати одну справу в Каїрі, наскільки важливу, настільки й таємну. Але тс-с-с про це! Я негайно ж спорядився і вирушив до Єгипту. Не встиг я від’їхати від Константинополя, як …
Одного разу зі мною скоїлася іще одна притичина на морі. Якось, коли я неквапно чимчикував узбережжям, на мене несподівано накинувся… хто б ви думали? – розлючений морський коник. Та не якийсь там коник, а кінь! Як на те, у мене не було з собою навіть рушниці! Оце так халепа! Та я не спантеличився, бо добре …
Не менше, ніж полювання, я полюбляю купатися: то спокійно й безтурботно плисти на спині, то, шпарко розсікаючи хвилі, мчати наввипередки з дельфінами. Якось я хлюпався у воді коло бережка, форкаючи і бризкаючись, аж глядь – до мене стрімко мчить велетенська риба із роззявленою пелькою. Рятуй… Не встиг я змигнути оком, як мимохіть опинився в шлунку …
Одного разу заманулося мені побачити Північну Америку. Чом би й ні? Сказано – зроблено, отож я сів на перший-ліпший корабель і поплив. Ось уже на обрії забовваніла крайка землі. Аж тут як торохне! Що воно за притичина? Певно, судно наскочило на підводну скелю і його добряче трусонуло. Поштовх від зіткнення був такий сильний, що мене …
За кілька тижнів я досяг Цейлону, де мене привітно зустрів губернатор, міцний чолов’яга, що аж пашів здоров’ям. – Чи не вполювати нам якусь дичину, бароне? – гостинно запропонував він мені. Я, звісно, радо погодився. Надворі немилосердно припікало сонце, отож дорогою я швидко захекався і відстав од свого супутника. А тому хоч би хни! Іде собі …
Повернувшись додому, я вирушив у свою першу морську подорож. Адже я марив морем ще відтоді, як під стіл пішки ходив. І то не дивно, бо мій батько багато мандрував і довгими зимовими вечорами любив почастувати гостей гарячим пуншем та правдивими й неприкрашеними розповідями зі свого життя. Отож спершу я рушив на Цейлон. Спитаєте, де це? …
Ми спинилися на заїжджому дворі, аби відпочити з дороги й погрітися. У затишній кімнаті я зручно вмостився біля натопленої груби. Потершись об ноги, коло мене верчиком скрутилося руде кошеня. Візник усівся навпроти, повісивши свій ріжок на гвіздок. Аж раптом із ріжка забриніло: «Гу-у-у! Ту-ту-ту!» Ми повитріщали очі. Візник і не думав підносити ріжок до рота, …