…погляд з боку
Петруся вже тиждень не випускали на вулицю і намагалися тримати в ліжку. До того ж застудився й пес Сардель. Він раз по раз чхав і хрипко кашляв під Петрусевим ліжком, а мама кричала, що дитині стало гірше, що в хлопчика з’явився собачий кашель. Петрусь ніяк не міг довести, що ніякої застуди в нього немає. Щойно …
Виявляється, Петрусь захворів. Він уперто відмовлявся від сорок п’ятої ложки супу, від четвертої котлети, від третьої курячої ніжки. А від манної каші, яку йому тричі на день подавала сама мама, він навіть відбивався ногами. Жоден лікар не міг визначити Петрусевої хвороби, а мама запевняла, що в нього нова, ще нікому не відома хвороба, причому в …
– Стривай! – вигукнув раптом Нетак. – Треба йти не так – треба крокувати строєм! Ця пропозиція всім сподобалася. Непосидько скомандував: – Шикуйсь! – і одразу додав: – Цур, я перший! Я – командир! – Ні, не так, – сказав Нетак. – Я – перший! Тільки М’якушеві було байдуже, де стояти. Проте як же все-таки …
– У похід! Вперед! – нетерпляче вигукнув Непосидько і побіг. – За мною, друзі! – А може, не ва-а-арто… – протягнув М’якуш. – Адже в дорозі поспа-а-ати не-е-е… – І він позіхнув так, що підборіддя приклеїлося до шиї. – Тобі б тільки спати! – обурився Нетак і допоміг М’якушеві закрити рота. Тут усі троє перегнулися …
Якось уранці, коли спекотне червневе сонце зазирнуло в кімнату і розбудило іграшкових хлопчиків, вони не впізнали школи. Сталося щось неймовірне: з коридорів не лунали крики, у класах не гриміли стільці й парти, жодні двері не прищикували дівчачих кісок і жоден портфель… А втім, це вже неважливо. Важливо те, що всю школу заповнила тиша, незвичайна і …
Чи знаєш ти, для чого в школах на дверях кожного класу висять таблички: 1-й «А», 3-й «Б» або, скажімо, 10-й «В»? Гадаю, це для того, щоб учні перших класів не ходили в десятий, а десятого – у перший. Утім, хто зі мною не згоден – хай підніме руку і скаже свою думку. Отож в одній …
Нам із Кициком було дуже ніяково, що ми так несподівано покинули дім доброї тітоньки Марини – покинули її саму, без помічників. Та що вдієш, коли в цирку ми в тисячу разів потрібніші. Довго ми думали, чим би їй віддячити, і щасливий випадок допоміг нам. Якось, прогулюючись по цирковому льоху, ми побачили, що, крім нас, тут …
Коли я пробігав поміж рядами, публіка вітала мене навстоячки, дехто навіть на стільці повискакував. А коли я увійшов до клітки, леви й тигри загарчали так, що тітонька Батіжкова не почула, як я з нею привітався. Тоді я підійшов ближче і сказав їй, що добре було б утнути що-небудь веселеньке, з танцями й музикою. Але й …
До цирку йшли всі. Маленькі діти вели туди своїх бабусь і дідусів, а дорослі – хатніх тварин, щоб вони теж навчилися робити різні веселі штучки. Кицикові так закортіло швидше потрапити до цирку, що він забув про свою хвору лапу, муркотів від нетерплячки і ставив безліч дурних запитань. Біля цирку він спитав: – А як же …
Вулицями ходить дуже багато ніг, а для мишеняти досить найменшого дитячого черевика, щоб накрити його з головою і з хвостом. А котам здається, що кожен перехожий ходить вулицями з собакою. Може, воно так насправді й є. Отже, тільки озирайся. Добре, коли ти лише про себе самого дбаєш. А коли на твоїх руках ще й безпорадний …