…погляд з боку
Не так і часто Ілля бував на базах відпочинку, а тим паче не часто готувався брати участь у справжніх концертах. Сказати чесно – і те, й інше в житті Іллюші відбувалося вперше. І треба ж, саме того дня мамі знадобилося поїхати в місто. Тобто приборкувати Васька не було кому. «Іншим дітлахам добре: хто кота має, …
Не знаю, як ви, а Катруся була чаклункою. От зараз, наприклад, феєю погоди. Сиділа біля віконця й тихенько наспівувала завірюсі: – Завірюхо-віхоло! Ти так гарно вієш! Заспіваю пісеньку – ти мені зрадієш! І сніжинки слухняно здіймалися танцювати в такт пісеньці. Отаке диво! Та Катруся почала мерзнути. – Ну все, годі! – скомандувала вона завірюсі. – …
У садочку був короткий день, тому про Іванка подбала сусідка. Вона ж – Зінина бабуся. Така турботлива! І додому довела, і засніжений одяг витрусила, і руки помити відправила, і, поки ввічливий Іванко Зінусі іграшки показував, вечерю підігріла… Зітхала вона при цьому так, ніби Іванкові не п’ять років, а п’ять місяців. Або ніби Іванко не на …
– А Марійка-розгубійка вранці на сніданку випила сметанку! – заволав Сергійко, залітаючи в групу. – Говориш їдко, друже, але мені байдуже! – гідно відповіла Марійка і зайшлася дзвінким сміхом. – Випила сметанку? Це ж як? Сметану їсти треба! – Ти з Сергійком не грайся, – тихцем порадив якийсь маленький хлопчик. – Зі мною грайся! Я …
Увесь млин заполонили темрява й тиша. Лише іноді, коли сильніший подув вітру вдаряв у дерев’яну руїну, тріщала якась балка, скрипіла дошка чи грюкало щось на підлозі… Прищуватий і Барило, або ж Михайло Ластівка і Броник Опецьок, не запалювали свічки, яка стояла на млиновому камені. Адже остерігалися, що світло, яке просочувалося крізь діряві стіни, зрадило би …
Настінний годинник захрипів, ляснули маленькі дверцята – і зозуля, яка з них вискочила, прокукала одинадцять разів. Двадцять третя година. Амвросій заворушився в кріслі, аж пружини застогнали, і закліпав. «Я задрімав», – здивувався він собі. Детектив хотів лише трохи відпочити від вражень цього незвичайного дня – і заснув. А день був таки незвичайний. Амвросій вже знав …
Із майстерні пана Синички Амвросій подався прямісінько на вулицю Пивоварів – оглянути будинок, в якому жив Михайло Ластівка. Опинившись на місці, він задоволено зауважив, що навпроти будинку номер вісім – кав’ярня «Солодкий куточок». – Непоганий спостережний пункт! – мовив упівголоса, заходячи досередини. Кав’ярня була порожня. Лише молода кельнерка, шелестячи накрохмаленим фартушком, розставляла на столиках свіжі …
Навіть допитливий розум пана Носика не міг відповісти на запитання, чому жоден із містечкових столярів не мав майстерні на вулиці Столярській, хоч така в Містечку й була. Один із трьох майстрів долота й рубанка вибрав собі вулицю Кошикову, другий – Лебедину, а третій облаштувався на вулиці Катеринщиків. Власне перед першою з тих майстерень зупинився пан …
Невеличкий прямокутник неба, який зазирав через заґратоване віконце, ще недавно мав колір стиглої помаранчі, а зараз посірів, і та сірість з кожною хвилиною ставала все сірішою. Куба спостерігав за цими змінами, нервово обмахуючись хвостом. – Тиждень закінчується, – пробуркотів. – Третій день страшної нудьги. Аби він був уже останнім! Власне кажучи, якби не та нудьга …
Амвросій заснув аж над ранок і прокинувся за годину з невиразним усвідомленням, що трапилося щось погане. Однак не міг собі пригадати, що саме. Тільки коли він цілковито отямився від сну, усвідомив собі, що сталося, і тривога за приятеля впала на його плечі велетенським тягарем. Лише на мить його окрилила надія, що зараз він почує за …