Все відносно…

Рівно 101 рік тому, 11 листопада 1918 року було укладене Комп’єнське перемир’я – договір про припинення воєнних дій між Західними союзниками і Німецькою імперією, що ознаменував завершення Першої світової війни. Війни, яка забрала більше 10 мільйонів людських життів, до того ж втрати цивільного населення значно перевищили втрати військ. Війни, яку назвали після її закінчення Великою війною, яка мала покласти, як тоді вважали, кінець усім війнам. Проте, менш ніж 21 рік на Європейському континенті запалає новий конфлікт, який згодом назвуть Другою світовою війною, а «Велика війна» стане Першою світовою.

Результат усіх війн

Так історично склалося, що в Україні більше пам’ятають Другу світову війну, Першу майже не згадують, хоча вона забрала також чимало життів українців. І 11 листопада, на відміну від 8(9) травня, мало в кого викликає якісь асоціації. Проте мова зараз не про дати, а про події. Про події не сторічної давнини, а наші, нинішні, ті, що ми спостерігаємо на власні очі.

Багато людей нарікають, що ми живемо в складні часи. Цілком можливо, тільки ця «складність» насправді відносна річ. Навряд чи більшості з нас живеться так вже погано як людям, яким «пощастило» жити 100 років тому на європейських землях. Особливо враховуючи те, що доведеться їм пережити через два десятиліття…

Проте це не застереження про прийдешні лиха, за аналогією двох світових війн. У Мережі достатньо «пророцтв» і «сценаріїв» про це. І не заклик пам’ятати світову історію. Цей запис лише нагадування про те, щоб ми менше нарікали на свою «тяжку» долю (адже ця «тяжкість» – відносна річ) і цінували, пам’ятали те, що ми маємо.

Невеличка ремарка. Як забулась дата закінчення дійсно одного з найбільш масштабних військових конфліктів ХХ ст., так з плином часу забудуться всі наші теперішні негаразди. Бажано, звичайно, щоб вони забулись не через більші негаразди… Але давайте надіятимемось все таки на краще.

З любов’ю, редакція сайту