Не любимо критики

Аби мати почуття власної гідности, чоловікові конче потрібно, щоб інші цінували його за мудрість.

То що, чоловік удома має тільки мовчати? Він що взагалі не має права зробити дружині зауваження стосовно домашніх обов’язків?

 

Чоловік, звичайно ж, зобов’язаний робити дружині зауваження, якщо вона, справді, на своїй ділянці недопрацьовує. Однак, джерелом цих зауважень повинна бути любов, справжня турбота про свою кохану й дім. Про дружину, яка не дає собі ради з домашніми обов’язками. А до того чоловік має чесно відповісти собі на запитання, чи той тягар, який спочив на плечах дружини, не перевищує її сил і можливостей.

І добре було б якби дружина в такому випадку навчилася проявляти вдячність за його сумлінне піклування про дім і, особливо, захоплюватися тим, що він може все так детально охарактеризувати, дати точне визначення кожній речі і явищу, аналітично з’ясувати й оцінити причини поганого функціонування дому та що, взагалі, є таким мудрим. Маючи таку дружину, чоловік тільки те й робитиме, що постійно думатиме про дім і… щоразу намагатиметься заслужити чергову похвалу дружини й дивувати її.

Рахуй до 99-ти

Чоловік, який має намір докоряти дружині за невитерті порохи, повинен спочатку оглянути помешкання й знайти 99 речей, які вона зробила, подякувати їй за працю, лише згодом зробити зауваження щодо порохів або взагалі не згадувати про це. Якщо ж помітить, що дружина перепрацювалася й дуже втомлена, він, зрозуміло, має сам упродовж 30-ти секунд витерти ті порохи. Натомість, якщо вирішить зробити зауваження (керуючись любов’ю, тобто добрими намірами), то має вибрати такий стиль розмови, який буде ефективним.

Фраза “Цілий день сидиш удома, а дурнуватих порохів не можеш витерти…”, звичайно ж, не дасть бажаних результатів. Ліпше чоловікові відмовитися від цих слів, бо вони неефективні, якщо не сказати дурні. Вирішивши зробити зауваження, чоловік повинен вибрати такий спосіб сказати це, який допоміг би дружині прийняти це зауваження. Він міг би, наприклад, пальцем написати на припорошеному буфеті “Дружино, я люблю тебе” і намалювати сердечко або квітку…

Жінки, напевне, скажуть: “Що це за казочки?” Справді, якщо дружина, не докладаючи зусиль зі свого боку, чекатиме, що чоловік почне так поводитися, то така ситуація й далі належатиме до сфери нереального та казкового. Однак приклади (хоча й знаю їх, на жаль, не надто багато) підтверджують, що це цілком можливо. І тоді життя, незважаючи на труднощі, стане казкою. Дорогі жінки, варто спробувати!!!

Ліпше не грати на почуттях

Яким чином дружина може навчити чоловіка бути уважнішим, цінувати її працю, вважати її обов’язки чимось важливим і, врешті, бути вдячним за ті дрібниці, які вона, займаючись сірою буденщиною, щодня невпинно робить для добра дому й родини? Жінки намагаються досягти всього цього, граючи на почуттях. На жаль, доносити інформацію, залучаючи до цього процесу почуття, що є надзвичайно ефективним щодо жінок, – цілком безплідне заняття стосовно чоловіків. Деколи це навіть може їх дратувати. Чоловіки потім звинувачують себе: “Знову я не встояв перед її сльозами, зовсім усупереч логіці”. Та все ж, найчастіше жінки взагалі не завдають собі труду, щоби вказати чоловікові на те, що він повинен поважати їх і їхню працю. Вважають, що він сам повинен це знати.

Звернися до його розуму

Щоби слова, сказані чоловікові, досягли своєї мети, їх треба обґрунтувати й підтвердити розумовими аргументами. Але як це зробити? Адже важко щось пояснювати й роз’яснювати чоловікові, який повинен бути “отим мудрим” і сам усе знати. Чимало чоловіків, боячись, що їх перестануть вважати мудрими, не можуть без образи прийняти від дружини жодного зауваження. Такий чоловік боїться, що, слухаючи дружину, він тим самим визнає, що вона розумніша. Поцінування чоловічої мудрости – це дуже чутлива справа для чоловіків. Хоча, зрозуміло, що справжня мудрість полягає не в цьому. Та все ж, ситуація, коли чоловіки у зв’язку з цим ображаються, є доволі поширеною, а отже, й труднощі, пов’язані з нею, – теж. Що ж у такому випадку робити?

Експеримент

Пропоную замість пояснення провести простий експеримент. Нехай дружина, скориставшись першою ситуацією (наприклад, хворобою матері), яка дасть їй змогу покинути родину, на три дні поїде з дому. Але увага, – бо саме це є предметом експерименту, – нехай поїде так, як є, без підготовки, не залишаючи запасу харчів, нічого не купуючи, не поскладавши на купки (на кожен з днів окремо) одягу для дітей. І щоб у холодильнику не було баночок з етикетками, на яких написано: “понеділок – обід”, “понеділок – вечеря”, “вівторок – сніданок”. Нехай на чоловікові плечі ляже вся господарка й усі щоденні обов’язки.