Це дитинча деревного кенгуру з французького зоопарку Бувал нарешті почало вилазити з маминої сумки для того, щоб пізнати світ, що оточує його. Доставляючи при цьому величезну радість не лише службовцям зоопарку, але і його відвідувачам.
Це доки єдиний малюк деревного кенгуру, що з’явився на світ у зоопарку цього року. Він народився ще взимку, абсолютно крихітним і був розміром буквально з квасолю і усі ці сім місяців перебував у сумці своєї матері по кличці Рубай.
Деревні кенгуру відносяться до родини кенгурових. Мешкають ці тварини в зоні тропічних лісів Нової Гвінеї, північно-східної частини австралійського штату Квінсленд, а також на довколишніх островах Нової Гвінеї. Більшість видів цього кенгуру віддають перевагу гористій місцевості, але деякі тварини мешкають на рівнині.
Вони є прекрасними скелелазами і стрибунами, перестрибуючи з одного дерева на інше на значні відстані – до 9 метрів. Крім того, легко сплигують з дерев (з висоти близько 18 метрів) на землю. Деревні кенгуру ведуть в основному нічний спосіб життя.
А в денний час вони відсиджуються на деревах, ховаючись там від хижаків. Коли настає ніч – вони вирушають на пошуки їжі. Іноді спускаються на землю, але пересуваються по ній досить незграбно. Їх раціон складає рослинна їжа, в основному це листя і фрукти.
Деревні кенгуру відрізняються від своїх наземних родичів: у них короткі задні лапи з широкою підошвою; на їх лапах є загнуті довгі кігті, за допомогою яких вони легко чіпляються за стовбури і гілки дерев. Мордочка в цих кенгуру дещо коротша, ніж в інших видів, а на голові – вуха округлої форми.
У цього виду кенгуру найтриваліша, серед сумчастих, вагітність, що протікає 39-45 днів. Перед настанням пологів самка кенгуру сідає на основу свого хвоста: пологи тривають близько 2 хвилин, а далі крихітне дитинча розміром 2,5 сантиметри перебирається в сумку матері, де розвивається і росте близько року.
Зоопарк Таронга представив дитинча деревного кенгуру
Уперше за 20 років у сіднейському зоопарку Таронга народилося дитинча деревного кенгуру Гудфелоу.
Його матір’ю стала п’ятирічна самка Квікіла. Як і у всіх сумчастих, деревні кенгуру мають добре розвинену сумку, в якій вони носять своїх новонароджених дитинчат. За словами співробітників парку, новонароджений кенгуру, ім’я якому ще не придумали, перебуватимете в материнській сумці ще декілька місяців.
Кенгуру Гудфелоу відноситься до великих деревних кенгуру, що мешкають у Новій Гвінеї. Видову назву кенгуру дістали на честь британського зоолога Уолтера Гудфелоу (1866-1953).
Деревний кенгуру Гудфелоу веде нічний, поодинокий спосіб життя. Дереться по деревах добре, але досить повільно. Проте прекрасно перестрибує з гілки на гілку, баланс при цьому забезпечує довгий і товстий хвіст.
Через короткі задні лапи по землі пересувається незграбно і не може стрибати по ній. Раціон цього кенгуру складається з листя, насіння, плодів, коренів та іншої рослинності. Статева зрілість настає у віці двох років. Після 30-40 днів вагітності в самки народжується одне (рідше два) крихітних дитинча, довжина якого складає лише 2 см, а вага – 2 грами.
Кенгурятко перебуває в сумці матері 6 місяців, а ще через два місяці покидає її. Приблизно у віці 10-12 місяців дитинча стає повністю незалежним і віддаляється від матері. Тривалість життя в дикій природі може складати до 14 років. У неволі може жити більше 21 року.