– А ви раптом не переплутали цих дитинчат? – саме таке питання ставлять відвідувачі англійського зоопарку «Тропічні крила» доглядачам вольєри, коли бачать цих двох чарівних валабі зі своїми малюками.
Річ у тім, що в цьому зоопарку стався унікальний випадок – дві самки народили потомство, причому в самки-альбіноса по кличці Емілі народилося звичайне дитинча, темного кольору, а в темної самки Моніки – дитинча-альбінос!
– Таке відбувається украй рідко, – розповідає доглядач зоопарку Джон Рей, – а вже тим більше в одному зоопарку. Наскільки я знаю, у дикій природі ще не було подібного випадку. Коли відвідувачі бачать цих двох самок, то вони гадають, що малюків переплутали, але таке просто неможливо!
– Дитинчата валабі як і в інших кенгуру з’являються на світ зовсім крихітними – розміром з квасолину і потім самостійно перебираються в материнську сумку, де вони ростуть впродовж дев’яти місяців.
Вагітність у валабі триває лише 30 днів. Приблизно до трьох з половиною місяців вони навіть не показуються із сумки, тільки після цього терміну вони починають висовувати назовні свою голову. І тільки тоді можна зрозуміти, що в самки народився малюк.
– Ми були просто уражені, коли з їх сумок показалися голови дитинчат. Це сталося під час пасхальних канікул, у зв’язку з чим у зоопарку було «море» відвідувачів. Дитинчатам на цей момент було близько чотирьох місяців, їм належить провести в сумках своїх мам ще близько п’яти місяців, перш ніж вони вийдуть назовні, – пояснює Джон.
Кенгуру-альбінос – зірка зоопарку
Нова зірка з’явилася в місті Марлоу, розташованому у Великобританії: у місцевому зоопарку є маленький альбінос – кенгуру Альберт. На волі в нього не було б шансів вижити – сяючий білий колір заважає маскуванню не лише дитинчати, але і матері. Якщо самка хоче сховатися в кущах, біленький Альберт світиться як сніжок на чорній ріллі.
У кенгуру альбіноси народжуються лише один на 10000 випадків. Відвідувачі уперше побачили миловидну маленьку рожеву мордочку кенгуру, який може потім вирости до метра. Живіт матері Альберта величезний і розтягнутий майже до землі. Спочатку Альберт висовує білосніжну голову із сумки і дивиться з цікавістю своїми червоними очками. Далі вилазять вуха, напрочуд довгі для голови розміром з тенісний м’яч. Час від часу Альберт витягує передні лапки.
Якщо його мама нахиляється, щоб пощипати траву, він спирається ними і теж пробує зелень. Але малюкові цілком достатньо материнського молока навіть тоді, коли він стрибатиме сам. Втім, це станеться ще не скоро, мабуть, через декілька тижнів. Після народження малюк розміром нагадує квасолину і залишається в материній сумці 8-9 місяців: вона сама вирішує, коли випустити кенгуру на свободу, для чого застосовує свої утробні м’язи.