Сьогодні хотілося поділитися думками стосовно шлюбів за розрахунком: у загальному про них, а також про те, чому більшість обивателів ставиться до них, м’яко кажучи, негативно. Отже, коло питань, що розглядатимуться, визначене, самий час – розпочати їх обговорення.
Проте відразу варто обмовитися, що шлюб за розрахунком можна вважати таким, коли обидва його учасника ясно розуміють, що шлюб, який вони уклали (укладають) є саме шлюбом за розрахунком, і ніщо інше. Адже нерідко буває (на те воно і життя!), що один з партнерів все-таки створює сім’ю не з розрахунком, а через любов, прихильність, із жалості чи ще з якихось причин, які розрахунком точно не назвеш. У такому випадку утворений союз не можна вважати шлюбом за розрахунком.
Вказавши на це виключення, поговоримо про те, чому багато людей загалом негативно ставляться до такого виду подружніх відносин. Напевно, основна причина такої неприязні полягає в тому, що для більшості сім’я, сам процес створення сім’ї найперше асоціюється з романтичними почуттями – а тут хтось наважується в цей романтичний процес внести розрахунок, прорахувати наперед всі «+» і «-», всі «за» і «проти». Для когось це виглядає не просто неприємно, а геть огидно… На думку таких людей: як можна в сім’ї керуватися принципом: скільки ти – мені, стільки я – тобі, чи щось на кшталт цього. Погодьтеся, картина вимальовується малоприємна. Проте все це, не забувайте, відбувається в уяві, так би мовити в теорії, а от на практиці…
А на практиці, себто в житті, подібна картина часто виникає в сім’ях, які створювалися начебто на основі любові, проте ця «любов», а точніше закоханість, не розвинулася в любов, а просто з часом потьмяніла і… якось зникла, залишивши по собі сірий, надокучливий, а деколи геть нестерпний побут, де якраз і з’являється вже згаданий принцип: «скільки ти – мені, стільки я – тобі». І тут, певно, криється друга причина неприязні, а то й відвертої нелюбові багатьох людей до шлюбів за розрахунком: адже виявляється хтось виявився більш обачливим (вважай, розумнішим) за них! Хтось заздалегідь передбачив подібний сценарій і наперед прописав обов’язки в родині, щоб у подальшому виникало менше побутових проблем, які доволі часто перешкоджають тій самій закоханості вирости в більш зрілі почуття, які власне і є любов’ю.
Мало людей полюбляють гірку правду, ще менша кількість людей готова прийняти її, куди легше не помічати і не визнавати її. Але хтось все таки знаходить для цього сили (або ж глузд?) і вважає за краще передбачити доволі типовий перебіг подій, тому і керується у створенні сім’ї розрахунком. Так, виглядає це не дуже привабливо в порівнянні із закоханістю і всім тим, що з нею пов’язане, проте в розрахунку більше прагматизму і… правди: стосовно людей і життя в цілому. Тому шлюби з розрахунку в підсумку виявляються міцнішими.
Але цей допис, ясна річ, хотілося закінчити на більш позитивній ноті. Чому б у житті, попри приязнь до потенційного сімейного партнера, не керуватися і розрахунком, критичним поглядом на нього (неї), зважуванні всіх його (її) «+» і «-»? Такий підхід, між іншим, допоможе дізнатися багато чого нового про свою потенційну другу половинку, а заодно і про себе самого.
Автор: Михайло Лукін