Вплив жіночої емансипації на сімейне щастя
Жіноча емансипація – дуже часто ми чуємо ці слова. Під емансипацією жінки в сім’ї ми розуміємо звільнення її від будь-яких сімейних обов’язків і скасуванні будь-яких обмежень. Також жіноча емансипація скасовує “звання” голови сім’ї в чоловіка.
У сучасної жінки сімейних обов’язків приблизно в два рази більше, ніж у чоловіка. І працює вона нарівні з чоловіком і навіть більше, якщо за природою своєю вона дуже активна людина. Скрізь встигнути неможливо, потрібно вибирати. Виходить, щось обов’язково постраждає. Чи сім’я чи робота. І що принести в жертву сучасній жінці, сімейне щастя чи роботу?
Якщо уявити собі такий варіант, що усі жінки працездатного віку залишать свої місця на роботі і приступлять до “споконвічно жіночої” роботи – народжувати дітей, прати, готувати і т. ін. то що станеться? У лікарнях і клініках пацієнти залишаться без лікарів і медсестер, оскільки близько 80% медпрацівників – жінки. Школи залишаться без учителів, оскільки більше 70% учителів – жінки. І, навіть у такій професії, як інженер, на жінок припадає частка більше 55% працівників.
І, звичайно ж, жіноча емансипація не могла пройти без низки сімейно-психологічних наслідків, що відносяться до сучасного шлюбу. Емансипація змінила психологічний і духовний склад жінки, коло її інтересів розширилося, матеріальні і духовні потреби зросли. Жіноча емансипація зробила жінку в сім’ї економічно самостійною людиною, дуже часто незалежною від чоловіка економічно (у 25% випадків жінка заробляє навіть більше чоловіка). Ось чому жінки йдуть від чоловіків зараз відносно легко, адже вони мають можливість самостійно забезпечити себе і свою дитину. Адже не випадково майже в 70% випадків причина розлучення в сім’ї – ініціатива жінки. Велика роль жінки і в плануванні сімейного бюджету. Бюджет сім’ї, а з ним і її матеріальний стан великою мірою визначаються вкладом жінки в спільну касу.
Емансипація жінки залежить, багато в чому, від виховання дітей у сім’ї. Якщо з раннього дитинства батьки виховують у дочки гордість, незалежність, вимогливість, вселяють отримати освіту і шукати цікаву престижну роботу. Усе начебто правильно. Тільки вони дають не повне виховання своїй дочці, не готують її до заміжжя, до того, що доведеться стати дружиною, матір’ю, хазяйкою. Про це часто забувається. А не варто було б.
Результат такого “однобокого” виховання в наявності. Ні готувати, ні прибиратися жінка не любить і не уміє. І дуже пощастить, якщо їй попадеться мудрий, розуміючий чоловік, що допомагає в усіх справах. Адже така “занадто емансипована жінка” є “професіоналом тільки на роботі”, а удома просто незграба.
І багато працюючих жінок забули, що рівність з чоловіком не є тотожністю. Емансипація жінок надає права, але не знімає з них жіночих обов’язків, адже тільки стараннями матері пелюшка в малюка буде м’якою, обід смачним, а сім’я щасливою, хоча вклад чоловіка в сімейне щастя має бути зовсім не меншим, ніж вклад жінки.
Скасувати самостійність жінок і сперечатися за їх права на кипучу творчу або професійну діяльність не потрібно, у жодному разі! Тим більше, що це неможливо не лише тому, що жінки в сім’ях опиратимуться цьому, а ще і тому, що багато сфер діяльності, такі як медицина, освіта, торгівля (продавці, касири і т. ін.) представлені переважно жінками. І відмовитися від цих сфер ми не можемо.
Мова про інше. Повна свобода жінки і її віддача професійному і громадському життю нерідко стають причиною конфліктів у сім’ї, також, як і повна свобода чоловіка. І між подружжям часто виникає дух суперництва, який призводить до своєрідних ревнощів чоловіка і дружини до успіхів один одного. І успіхи ці сприймаються не як спільні, а тільки як свої. Звідси і бажання висміяти успіхи половинки, принизити її старання.
Необхідно чітко розділяти поняття рівноправ’я і рівності. Жінка рівноправна з чоловіком і це правильно. Але жінка не дорівнює чоловікові, не можна їх ототожнити. І материнство – це функція суто жіноча, з цим ніхто посперечатися не зможе, не можна відірвати материнство від жіночої природи. Чоловік не може бути матір’ю, нею може бути тільки жінка. Роль матері в сім’ї чоловік виконати ніяк не зможе. Також як і жінка не зможе виконати роль батька у вихованні дитини. І хранителькою домівки жінка залишається як і раніше, як би ми не сперечалися про це, і як би не намагалися піти від цього.
Отже, промовляння слів “жіноча емансипація”, має на увазі рівноправ’я і рівні можливості, але не рівність з чоловіком. Насправді, формула сімейного щастя проста. І виглядає вона таким чином: “Чоловік + Жінка = Сімейне щастя”. Не потрібно прирівнювати чоловіка і жінку. І не потрібно ставити між ними знаки “більше” або “менше” і намагатися бути лідером в усьому. У кожного свої обов’язки. Єдиний вірний знак між чоловіком і жінкою, який дозволяє отримати в результаті щасливу сім’ю – це знак “плюс”. Тобто чоловік і жінка повинні доповнити один одного, йти в одному напрямі, а не в різних, об’єднати свої сильні навички і якості, а не протиставляти їх один одному. І тільки, склавши разом свої зусилля, вони стануть щасливою сім’єю і на своєму прикладі виховають щасливих дітей.
Автор: Наталя Дейнека