В Улле немає ні братів, ні сестер. Зате є собака. І, звичайно ж, Малкольм. Собака зветься Свіп. Зараз я розкажу, звідки він у нього взявся – достеменно так, як він сам нам про це розповідав.
Між Гамірним і Великим селом живе швець, якого звуть Добряком. І хоч його звуть Добряком, але він зовсім не такий. Ми ніколи не можемо забрати з ремонту своє взуття тоді, коли приходимо по нього, попри те, що Добряк весь час обіцяє. Агда каже: це тому, що він любить випити. Так от Свіп раніше жив у нього. Швець ніколи про нього не дбав, до того ж Свіп був найзлішим собакою в околиці. Він весь час сидів на ланцюгу у своїй буді й щоразу, коли хтось приносив Добрякові на ремонт черевики, вилітав із буди й гавкав.
Ми його так боялися, що навіть близько не підходили. Боялися ми й шевця, бо він постійно щось бурчав, обзивав дітей поганими словами й казав, що їх треба бити щодня. Свіпові від нього також часто перепадало на горіхи, хоч він був не дитиною, а собакою. А коли Добряк був п’яний, то навіть забував давати йому їсти.
Коли Свіп ще жив у шевця, я завжди думала, що то злий і бридкий собака. Він був брудний, нечесаний і весь час гарчав і гавкав. Тепер я вважаю його добрим і красивим. Усе це завдяки Улле. Бо ж Улле сам дуже добрий.
Якось, коли Улле прийшов до шевця зі своїми черевиками, Свіп, як звичайно, вискочив із буди і заходився гавкати так, що здавалося, ніби він хоче його розірвати. Аж тут Улле зупинився, забалакав до нього і сказав: «Який ти славний собака, не треба так голосно гавкати». Звісно, Улле стояв на такій відстані, що собака не міг його дістати. Свіп лютував так само, як завжди, і поводився зовсім інакше, як поводяться славні собаки.
Коли Улле прийшов забирати свої черевики, то приніс Свіпові кістку. Свіп загарчав і загавкав, та оскільки був дуже голодний, то заходився гризти кістку. Весь час, поки собака гриз, Улле стояв трохи віддалік і казав Свіпові, який він славний і добрий собака.
Улле довелося приходити по черевики ще кілька разів, бо швець ніяк не міг їх перемонтувати. І щоразу він приносив Свіпові щось смачненьке. Тож, уявіть собі, одного чудового дня Свіп перестав на нього гарчати, а тільки заскавчав, як ото скавчать собаки, коли бачать того, кого люблять. І тоді Улле підійшов до Свіпа і погладив його, а Свіп лизнув йому руку.
Якось швець упав і вивихнув ногу.
Його не обходило те, що Свіпові нічого їсти.
Улле пожалів Свіпа, тож пішов до шевця й спитав, чи можна йому годувати собаку, поки в нього, Добряка, болить нога.
Але швець відповів:
– Ну що ти! Він перегризе тобі горло, як тільки ти підступиш до нього.
Однак Улле підійшов до Свіпа й погладив його, а швець стояв біля вікна і все те бачив. А потім сказав, що коли так, то Улле може його якийсь час годувати.
Улле прибрав у Свіповій буді, постелив свіжого сіна, вимив його миску, налив чистої води і добре погодував. Потім повів його на довгу прогулянку аж до Гамірного, а Свіп підстрибував і на радощах вищав, бо йому страшенно надокучило сидіти на прив’язі. Відтоді, як швець вивихнув ногу, Улле щодня водив Свіпа на прогулянки і бігав із ним. Ми також із ним бігали, але Свіп найдужче любив Улле, і коли хтось інший брався за повідець, то він гарчав.
Тільки-но в шевця підправилася нога, він сказав Улле:
– Годі вже цих витребеньок. Собака має стерегти дім і сидіти в буді.
Свіп сподівався, що, як звикле, піде з Улле на прогулянку, і став підстрибувати й скавчати. Та коли Улле пішов і не взяв його з собою, собака засмутився і завив, Улле сам це бачив. Улле також кілька днів ходив мов у воду опущений, аж урешті його татові увірвався терпець, і він пішов до шевця Добряка й купив для Улле Свіпа. Усі діти з Гамірного збіглися до Улле дивитися, як той купав Свіпа в їхній пральні. Ми навіть трохи йому допомагали. І викупаний, витертий і причесаний Свіп став схожий на звичайнісінького собаку. Відтоді він ніколи не злився, і його не треба було прив’язувати. Собака щоночі спав під ліжком Улле, а коли всі діти з Гамірного повертаються зі школи, Свіп на півдорозі зустрічає Улле й несе додому його портфель. Проте він ніколи не підходить до шевцевої хати. Мабуть, боїться, що швець вибіжить надвір і забере його назад.