Чи віримо ми в близьких?

У продовження теми про те, що слід бачити позитивне в близьких (і не тільки близьких людях) і розвивати його. Слова підтримки та утвердження, якщо звісно вони сказані щиро, віра в те, що в любимої людини обов’язково все вийде, ще абияк допомагають їй подолати певні труднощі та негаразди. Історія видатного автовинахідника та магната Генрі Форда – яскравий тому приклад.

Слова утвердження – здавалося б, усім знайома прописна істина. Тоді чому ми так рідко промовляємо їх? Напевно тому, що не віримо в людей, у те хороше, що є в кожному з нас.

Може припинимо, нарешті, ставитися скептично до своїх близьких, і заставимо себе побачити все те хороше, що вони мають? Як ви вважаєте?

Адже докори все рівно не допоможуть.

З любов’ю, редакція сайту