Хтось може вважати повісті та оповідання відомого українського письменника Всеволода Нестайка дещо наївними і застарілими, бо вони не відповідають сучасним уявленням про світ. Адже сьогодні набагато більше цінуються ділові риси, ніж загальнолюдські, які прищеплює своїми творами митець.
Не можна сказати, що люди, які притримуються такої думки, абсолютно помиляються. Дійсно, у творах пана Нестайка зустрічаються речі, які будуть погані зрозумілі їх цільовий аудиторії: дітям і підліткам. І це не дивно, адже з моменту написання цих творів минуло чимало десятиліть, і не важко здогадатися, що світ за цей час сильно преобразився.
Крім того, у деяких творах пропагується колективізм, цілком звичне явище радянських часів, сьогодні ж упор робиться на індивідуалізмі та командній праці, яка дещо відрізняється від колективізму. У чому ж полягає відмінність? Якщо коротко, у колективізмі люди підпорядковуються спільній меті, у командній справі – люди об’єднуються заради спільної мети, заради результату, який має вдовольнити всіх, ну чи майже всіх. Тобто в командній справі в людини зберігається її індивідуалізм, у колективізмі індивідуалізм певної людини мало кого хвилює, головне – мета, а все інше другорядне, зокрема думка окремих людей стосовно отриманого чи очікуваного результату[1].
Але, якщо опустити ці моменти, у творах Всеволода Нестайка чітко проглядається прищеплювання молодим читачам загальнолюдських цінностей, які не змінюються протягом багатьох століть попри правлячи ідеології та тиск пропаганди. При чому ідеологія і пропаганда існують не тільки в тоталітарних країнах, де таким чином правляча еліта намагається залишатися при владі, як це відбувалося в СРСР та в сучасній Росії. Ідеологія і пропаганда існують дещо в прихованій формі і в країнах Західної демократії. Просто їхні методи не такі явні, як у пропаганди тоталітарних режимів, проте не поступаються їм в ефективності в нав’язуванні людям своїх цінностей як єдино правильних.
Звісно, комусь щойно написане може здатись повним абсурдом, проте щоб пересвідчитись у дієвості Західної пропаганди, варто лише перечитати українських класиків, які пропагували загальнолюдські цінності, що були добре відомі українському народові. І якщо людям середнього віку, це ще буде зрозумілим, то молоді багато речей буде явно невтямки. Взагалі, молодь зараз сильно страждає від браку простого людського спілкування, багато хто не може адекватно виражати прості людські емоції просто через те, що не бачили прикладу для наслідування.
Якщо раніше можна було отримати безцінний досвід міжлюдських відносин з класичної літератури, якісних фільмів, якщо не вдавалося побачити такі відносини на власні очі, то сьогодні все виродилося в типові серіали, які пропагують суцільне споживацтво та тваринні інстинкти, та не менш низькосортні фільми. Книжок молодь практично і так не читає, якщо взагалі, хоч щось читає, вважаючи за краще заповнювати свій час переглядом роликів сумнівної якості в Інтернеті.
Багатьох дорослих такий стан речей цілком влаштовує, діти не заважають їм займатися власними справами, а духовний розвиток їхніх дітей відданий на відкуп невідомо кому. Щось, звичайно, це їх власна справа, як і їх проблеми, адже якщо не прищепити дітям загальнолюдських цінностей, то вони зазвичай виростають жорстокими, цинічними людьми, які нічого не бачать окрім власної вигоди. І з наслідками такої поведінки передусім доводиться стикатися самим горе-батькам.
Сподіваємось, що така проблема не спіткає особисто вас.
З любов’ю, редакція сайту
[1] У запропонованих на цьому сайті творах Всеволода Нестайка питання колективізму із зрозумілих причин не зустрічається