Чому люди зраджують один одному? Бо вони бояться сильної прихильності, яку можуть відчувати до своєї другої половинки. Саме цей страх може породити вільні стосунки між людьми. Але яка причина цього страху? Швидше за все, вони побоюються болю, який може спричинити їм кохана людина. Адже найсильніше ми переживаємо зраду саме коханої людини.
Тому вільні стосунки стають нормою для багатьох пар, які вважають за краще задовольняти потребу в стосунках з однією людиною, а потребу в сексі – з другою. Звичайно, так будувати стосунки не можна і навряд чи хтось назве таку сім’ю щасливою. Адже такі стосунки – предмет невротизму людей.
Звичайно, прибічники вільних сексуальних стосунків у сім’ї можуть заперечувати і наводити різні аргументи. Але тільки сексуальна потреба може і повинна задовольнятися з однією і тією ж людиною. Просто подружня вірність – це показник зрілих стосунків. До неї, як мовиться, треба дорости.
Одні люди стають сексуально зрілими змолоду, і бажання зрадити в них не виникає. Інші ж, навпаки, залишаються, у цьому плані, підлітками, що не подорослішали, от чому і зраджують один одному, стрибаючи з ліжка в ліжко, але так і не можуть знайти своє сімейне щастя.
Вірність – це риса, яка не передається людині при народженні. Вірність – риса, властива, як вже казалося, зрілій свідомості.
Не усі люди можуть бути вірними, адже для цього треба працювати над собою, удосконалювати себе. Підліток живе усередині будь-кого з нас і для нього головне «хочу», а що таке «треба» він не розуміє. І перемогти це «хочу» здатен далеко не кожен.
Є такий вираз: «Сивина в бороду – біс у ребро». Саме така поведінка свідчить, що підліток, все-таки, переміг. І серйозна і солідна до цього моменту людина пускається, як мовиться, «в усі тяжкі». Замість того, щоб подумати як повернути пристрасть у стосунках зі своєю другою половинкою, вона шукає когось на стороні, ризикуючи зруйнувати і зламати те, що вона до цього з таким трудом створювала.
Чи варто зраджувати чоловікові і чи варто зраджувати дружині?
Чи варто зраджувати дружині і чи варто зраджувати чоловікові? На ці питання кожен має свою відповідь. Але, все-таки, на користь подружньої вірності можна навести ряд аргументів. Адже не даремно ж, перепробувавши різні види шлюбів (багатоженство, багатомужжя, вільні стосунки), людство вибрало, у більшості своїй, моногамію. При цьому, вибір цей природний, не змушений. Якщо в старі часи вільні стосунки каралися, або, принаймні, засуджувалися дуже строго, то нині такий стиль життя може вільно вибрати кожен. Але, у більшості своїй, ми вибираємо вірність.
Значна частина людей вибирає вірність, бо не потрібно думати про завтрашній день. У тебе є кохана людина вдома, яка чекає на тебе, і яку ти любиш. І вона є в тебе сьогодні, і є завтра. Тобто є присутньою стабільність у стосунках чоловіка і дружини в сім’ї. Якщо людина сповідує вільні стосунки, то такої стабільності в неї немає. Невірність же підточує шлюб як іржа залізо. І це одна з найпоширеніших причин розлучень у сім’ях.
Зрада – досить поширена дія. Більше того, багато людей вважають її звичайним вчинком і нічого надприродного в ній не бачать. Але, якщо це банальний вчинок, чому наслідки від нього частенько виявляються такими руйнівними? Виходить, що ми недооцінюємо усю серйозність зради.
Не так давно релігійні і моральні засади в нашому суспільстві різко засуджували зраду. Нині громадські стереотипи сильно ослабли. І тиск суспільства на сучасні пари також знизився. І на питання: чи варто зраджувати чоловікові або чи варто зраджувати дружині, кожен відповідає для себе сам, кожен вільний у своєму виборі. І ми вибираємо вірність. У більшості своїй. Вибираємо довірчі стосунки, цінуємо свого партнера, а він – нас. Подумайте самі, хто більше цінує один одного – подружжя, вірне один одному або люди, що живуть у вільних стосунках і проводять час з ким захочуть? Відповідь очевидна.
Вірити і довіряти – слова споріднені. За своїм сенсом. Якщо ми не вірні, значить, нам не вірять і не довіряють. І якщо нам хтось не вірний, то ми йому не віримо і не довіряємо. Адже жити поряд з людиною, якій довіряєш, – значить, почувати себе захищеним (захищеною) і знати, що тобі допоможуть у скрутну хвилину, а не підуть з дому ділити з кимсь ліжко.
Далі наведу цікаві дослідження швейцарських учених, що вивчали стосунки між людьми. Згідно з їх висновками, на міру довіри один до одного чинить вплив гормон оксітоцин. Його рівень у крові підвищується при занятті сексом. Виходить, чим більше ми займаємося сексом з партнером, тим більше в нас виробляється оксітоцину і тим вище в нас міра довіри і прихильності стосовно до нього. Виходить, якщо любові в нас до партнера немає, то, при занятті сексом один з одним, у нас виникає помилкове почуття єднання. І ми потрапляємо в залежність до тієї людини, яка нас зовсім не цікавить.
Тому людині і даний такий вибір, така можливість – прогнати від себе думку про зраду, коли ми бачимо привабливу для нас людину. Адже це захоплення може коштувати нам дуже дорого, вільні стосунки можуть викликати хибне почуття прихильності до людини, яка нам не цікава, і відштовхнути від людини, яка нам дорога. І, як наслідок, змінити життя далеко не в кращий бік.
Хтось може вибрати вірність у сімейних стосунках, бо в дитинстві сам страждав через те, що батьки в нього зраджували один одному. І сама, виховуючи дітей у сім’ї, людина намагається уберегти їх від подібних переживань. Коли діти закохуються, багато людей намагаються захистити їх від нескінченної закоханості і самі намагаються не закохуватися, вважаючи це безглуздим і даремним заняттям.
А є немало людей, які зраджують своїм чоловікам і дружинам у першому шлюбі. Більшість таких сімей розпадаються. І, вступивши в другий шлюб, багато людей зберігають вірність своїм другим половинкам, оскільки усвідомлюють, з часом, усю цінність довіри в сім’ї. Річ у тім, що такі риси, як вірність і відданість не даються від народження. І для того, щоб усвідомити себе і своє ставлення до сексу в шлюбі, можуть піти роки. І якщо в сім’ї вірність у подружжя взаємна, то це означає те, що подружжя показує, що воно шанує один одного і від цього міра довіри в їх сім’ї підвищується. Кожен з них визнає особу іншого.
Звичайно, є пари, які вибирають вільні стосунки. Точніше, намагаються вибрати. Бо байдужим залишитися дуже важко, якщо твій чоловік або дружина пішла «наліво». Навіть якщо ви про це домовилися. Все одно з’являються образа, ревнощі в сім’ї, унаслідок сімейних ревнощів виникають конфлікти.
Відомо немало випадків, коли чоловік у парі, що живе у вільних стосунках, жорстоко бив дружину і її коханця. Не допомогли договори про «законну зраду». Бо всі ми живі люди, ми відчуваємо. Багато хто не проти самим прогулятися до чужого ліжка, але ревно відноситься до того, що їх друга половинка зробить те ж саме.
Сьогодні громадський натиск значно знизився. І поняття «Подружня вірність» поєднує в собі багато чинників. І кожен дає цьому поняттю своє визначення. І з величезного числа можливостей ми самі вибираємо той шлях, який підходить саме вам. Але пам’ятайте, що зрада може дати ефект бумеранга. І якщо ви самі зраджуєте, то готуйтеся до того, що зрадять і вам.
Автор: Наталя Дейнека