Страхи в дітей шкільного і дошкільного віку – явище не рідкісне і навряд чи когось цим здивуєш. Усі діти чогось бояться. Хтось боїться собак, хтось темряви, хтось сам залишитися удома. Багато дітей бояться незнайомих людей, також діти бояться казкових персонажів: Бабу Ягу, Сірого Вовка, Чахлика Невмирущого.
У дітей дошкільного віку страхи не є відхиленням. Вони, зазвичай, минають з віком, але, при цьому, носять тривожну ознаку. Страхи свідчать про емоційно-особове неблагополуччя.
Страхи в дітей можуть виникати з різних причин. Один і той же випадок може викликати страх у дитини раннього віку і не викликати, взагалі, жодної реакції в дитини у віці 6 років.
У дітей у віці 5-8 років причиною страхів найчастіше стають ситуації, що травмують психіку і порушують психічний розвиток дітей дошкільників. Такі страхи, як правило, чинять вплив на поведінку дитини надалі. Вона стає емоційно неврівноваженою, швидко втомлюється, у неї порушений сон і знижений апетит. Усе це може стати причиною невротичного розвитку особистості. У цьому випадку потрібне спеціальне лікування.
Подолання дитячих страхів
Для того, щоб подолання дитячих страхів минуло успішно, дуже важлива грамотна позиція батьків. Батькам буде необхідно створити атмосферу емоційного комфорту для дитини і вдома і в дитячому садку. Якщо дитина відчуватиме підтримку батьків і їх готовність завжди прийти до неї на допомогу, то вона почуватиме себе впевненіше і реагуватиме набагато спокійніше на ті ситуації, які раніше викликали в неї почуття страху.
Щоб зрозуміти причину дитячих страхів і як їх подолати, давайте згадаємо, що в перші роки життя дитина дуже тісно емоційно пов’язана з матір’ю. Роль матері у вихованні дитини така, що саме вона після народження доглядає за дитиною з місяця в місяць. Любов до дитини і почуття захищеності, яке мати дає малюкові, сприяє її благополуччю.
У 6-7 місяців життя дитина, за відсутності поруч мами, починає хвилюватися. Чим старше малюк, тим сильніше він переносить відсутність теплих стосунків з мамою і на другому році життя дитини це може стати причиною появи дитячих страхів. Якщо мама не бере дитину на руки, не пестить її, мало і строго спілкується, то її поведінка змінюється.
Часто батьки скаржаться, що їх дитина боїться залишитися удома одна. Це не зовсім вірне твердження. Цей страх у дитини родом з раннього дитинства. У малому віці такий емоційний малюк важко переносив навіть короткі розлуки з матір’ю, і якщо вона його покидала надовго і не підходила до нього, то ця розлука і переросла в боязнь самотності.
Іншими причинами виникнення страхів у дітей може стати зайва суворість батьків і ті методи виховання, які вони застосовують. У ранньому дитинстві не можна допускати такі види покарань, особливо для вразливих дітей, як шльопання ременем, удари по руках, голові і, особливо, по обличчю. Серйозно травмує психіку дитини таке покарання, як замикання самої в темній кімнаті. Усе це створює ґрунт для появи різних дитячих страхів, які часто проявляються у вигляді нічних кошмарів.
Поступово, з розвитком уяви діти починають боятися казкових чудовиськ. Це Баба Яга, Сірий Вовк, Бармалій та ін. Фрази, на кшталт: «Не слухатимешся, віддам тебе лікареві і він тобі уколи робитиме» або «Прийде тато з роботи – дасть тобі ременя» або навіть такі фрази «особливо обдарованих» батьків: «до печі лізтимеш, я тебе у вогонь кину» приводять до появи страху перед такими персонажами як Сірий Вовк. А суворе або холодне ставлення матері призводить до страху перед Бабою Ягою.
Емоційний дискомфорт і розвинена уява стають до трьох років життя дитини причинами появи цілого букету дитячих страхів. У цьому віці вони починають боятися темряви, яка може приховувати усіх цих чудовиськ.
Звичайно, чинники, що травмують психіку, не в усіх випадках призводять до розвитку страхів у дітей. Багато дітей стають агресивними, а багато дітей – вередливими чи упертими. Діти з багатою фантазією легко навіювані, і усе це робить появу страхів у них дуже вірогідною. Тому, якщо батьки стали помічати ознаки фобії, що зароджується в малюка, слід втрутитися і постаратися перешкодити її закріпленню.
Набагато простіше попередити появу дитячих страхів, а не долати їх. Наприклад, страх темряви не з’явиться в дитини, якщо вона з народження звикла спати в темній кімнаті. Ця звичка закладається на першому році життя і для її закріплення не залишайте включеним світло, навіть маленький нічник у спальні в малюка.
Коли дитина підросте, можна разом з нею ходити темною кімнатою в пошуках, наприклад, горщика або стакана з водою, які, можливо, знадобляться малюкові вночі. Коли відправляєте дитину спати, не закривайте двері щільно. Якщо дитина чутиме вас і ваші голоси, то це допоможе заспокоїти її.
Природно, не можна грати в рухливі ігри з дитиною увечері, а також, не варто їй читати, здавалося б, нешкідливі казки. Наприклад, «Червона шапочка», в якій є страшний вовк або «Кіт у чоботях», в якій є велетень-людожер. Краще їй повідати історії про життя білочок, зайчат або гномів, в яких немає страшних персонажів.
Щоб позбавити дитину страхів, необхідно створити в неї позитивний емоційний клімат, постаратися, щоб дитина сміялася як можна частіше і була щасливою. А щасливі діти бувають тільки в щасливих сім’ях, але це вже стосується стосунків самого подружжя в сім’ї.
Автор: Наталя Дейнека