«Не такі» росіяни

Як можна здогадатися із заголовку, мова піде про росіян, які не підтримують злочинну політику їхнього нацлідера, а за сумісництвом, і військового злочинця. Можна не сумніватися, що з кожним днем «не таких» росіян, які виступають «за мир і за все найкраще», буде все більше, а так званих «путіністів», відповідно, все менше. На кшталт, як це відбувалося в Німеччині, де після поразки в Другій світовій війні десь «поділися» прихильники нацистської ідеології. От лише причиною такої «метаморфози», преображення, стало не усвідомлення злочинів тодішнього правлячого режиму, а банальне зубожіння, яке стало наслідком руйнівної поразки у війні. Щось подібне очікує і рф.

«Не такі» росіяни, між іншим, вже почали з’являтися. Завдяки Інтернету чи просто пікетами на вулиці вони начебто привселюдно заявляють про неприпустимість розв’язаної війни і не згодні з політикою кремлівського режиму. Виглядає одночасно приємно і огидно. Приємно через те, що попри тоталітаризм, який давно склався в рф, люди висловлюють свою думку, що суперечить лінії влади, а огидно – через те, що війна рф проти України триває вже без малого дев’ятий рік, а вони тільки зараз це зуміли побачили… Війна триває не тільки в Україні, але і в Сирії, а також ще в багатьох куточках планети, куди змогла запустити свої щупальці рф.

Саме рф, а не її нацлідер, кремль, правлячий режим, чи ще якісь слова чи словосполучення, за допомогою яких звичайні російські обивателі намагаються сховатися від сумних реалій, що їхня країна є всесвітньо визнаним агресором. І особисто їм, як громадянам країни-агресора, доведеться відповідати і розплачуватися за її злочини. І світові байдуже: хочуть вони це визнавати чи ні, все одно доведеться платити.

Звичайно, у таких випадках роздаються голоси про те: а що могли зробити «прості» росіяни? Відповідь на це запитання дають самі українці, які свого часу змогли повалити ціною великих страждань і сотень смертей кримінальний режим Януковича, а потім відбити російську агресію. Агресію, яку протягом восьми років не змогла побачити просто абсолютна більшість «не таких» росіян. Лише загроза зміни звичного способу життя, безробіття, дефолту, тотального зубожіння і великої вірогідності виникнення війни вже на території самої рф, так чи інакше, підштовхує пересічних росіян якось задумуватися та вживати певних заходів. Зокрема, начебто привселюдно заявляти про неприпустимість розв’язаної війни і висловлювати незгоду з політикою кремлівського режиму.

Що ж, це їхня приватна справа. От лише «прозрівати» вони почали запізно. У них було вісім років, цілих вісім років, щоб запобігти реальній бійні, яку розв’язали на території України російські терористичні війська. «Не такі» росіяни цього не зробили. Певно, чимось зайняті були. Ну що поробиш, а тепер українці зайняті усуненням наслідків нашестя російської орди і їм немає особливого діла як «не таким» росіянам жити в умовах колапсу російської економіки. «Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7), – певно, настав час рф і його жителям пожинати посіяне.

З любов’ю, редакція сайту