Найчастіше проблеми підліткового віку полягають у протистоянні батьків і дітей. Частенько, незрозуміло, як порозумітися з підлітком, адже сімейні конфлікти між батьками і дітьми спалахують дуже часто.
Самі молоді люди стверджують, що батьки їх абсолютно не розуміють. Багато підлітків кажуть, що батько з ними абсолютно не спілкується, а розмовляє тільки в тому випадку, якщо вони в чомусь провинилися. Хоча роль батька у вихованні дитини полягає не лише в покараннях за провинності, частенько навіть незначні.
Мати теж тільки кричить на них або розмовляє на підвищеному тоні, хоча роль матері в сім’ї як хранительці домівки полягає в тому, щоб будувати гармонійну атмосферу в сім’ї, а не розхитувати її.
Часто батьки вважають, якщо підліток нагодований і одягнений, то цього достатньо. Але, проблем у підлітковому віці значно більше, ніж голод і бажання одягнутися. Саме тому багато підлітків перестають себе почувати членами сім’ї, а відчувають себе лише об’єктом нескінченного виховання. Виходить, батьки в них є, але справами своїх дітей вони не цікавляться. Це була думка самих молодих людей.
Батьки ж, не вірять у це, дивуються і вважають це дитячими вигадками. Часто можна чути подібні висловлювання батьків підлітків, «Та які проблеми можуть бути в дітей? Це перебільшення» або: «Та які там проблеми? Нагодований, одягнений, озутий, школа поруч» або ось такі: «Та ми з матір’ю працюємо цілими днями, щоб їх забезпечити і в них є усе, що їм потрібне. Від них ми вимагаємо тільки слухняності, а вони ще сміють казати, що я не правий, або що мати не права і що ми повинні їм пояснювати наші вимоги. Виходить, що вони не вірять нам, не вірять, що ми хочемо зробити якнайкраще для них?»
Як порозумітися з підлітком і зберегти щастя в сім’ї?
Можна дійти висновку, що проблеми підліткового віку зводяться, в основному, до конфлікту з батьками. Для того, щоб зрозуміти як порозумітися з підлітком, слід усвідомити, що комусь треба спробувати першим шукати компроміс і піти на поступки. Інакше, рано чи пізно здивування і обурення батьків зміняться на занепокоєння.
Часто батьки не можуть зрозуміти, чому раніше їх син був ідеальною дитиною, ввічливою, чуйною, з яким ніколи не було жодних проблем. Так було ще не так давно. Але зараз його неначе підмінили, він став поводитися як розпещена дитина. З недавніх пір дитина влаштовує істерики, не слухається, вона стала гордовитою, її неначе підмінили. Батьки не знають, як змусити цю дитину вчитися і як змусити таку дитину робити уроки?
Якщо запитати думку дитини із цього приводу, то вона буде протилежною до думки батьків. Підліток вважає, що батьки його не розуміють і упевнені, що в нього не може бути своєї думки. Також батьки вимагають відвертості від нього, щоб нічого не приховував, а якщо підліток хоче щось розповісти, то не слухають його і тільки сміються у відповідь. Звичайно, дитина любить і маму і тата, але вважає, що ним вже ніколи не зрозуміти один одного.
У цьому і міститься суть однієї з головних проблем підліткового періоду, у конфлікті поколінь. Як же можуть розвиватися події далі? Часто в таких випадках батьки, що називається, посилюють хватку, посилюють контроль і використовують інші «радикальні заходи», щоб вибити, як вони виражаються, «дур» з голови підлітка. Але це призводить до прямо протилежного результату. Уперта і примхлива дитина стає ще упертішою і свавільнішою. Діти відкрито критикують батьків, іронізують і сміються над ними, бунтують проти батьківської волі. Поступово вони замикаються усередині себе, відгороджуються від дому, школи, сім’ї.
І якщо, не дай Бог, у цей момент підліток потрапить під вплив якоїсь жахливої компанії, наприклад, групи наркоманів, то можна з великою вірогідністю сказати, що дитина пропала. Бо з сім’єю в цього підлітка зв’язки сильно ослабли, то авторитет, який був у сім’ї, тепер повністю переходить до цієї компанії, вони «розуміють» підлітка і приймають його в «свій світ». І наркотик творить цей новий, незнайомий і смертельно небезпечний для нього світ.
І тільки після цього батьки розуміють увесь жах того, що відбувається. Вони відчайдушно намагаються зрозуміти, як порозумітися з підлітком, але час вже упущений. З’ясовується, що старі методи «радикальної дії» не подіяли. Батьки у відчаї і відчувають своє безсилля. Тільки тепер вони починають у всіх просити допомоги і шукати шляхи виходу з тупикової ситуації.
Звичайно, на цій стадії виправити щось вже практично неможливо. Адже раніше було простіше подумати і зрозуміти, як порозумітися з підлітком. Тоді подібного розвитку подій можна було уникнути. Для цього можна було допускати сина чи дочку до обговорення якихось питань, які раніше вирішувалися тільки самими батьками. А свої заборони і накази найкраще аргументувати і пояснювати підліткові і обговорювати їх з ним, тобто враховувати його голос, і, відповідно, ставитися до нього як до рівного.
Висловлювання, повні критики або навіть, ворожнечі, молоді люди звертають на адресу не лише батьків, але і інших дорослих, наприклад, учителів. І підлітки починають їм висловлювати ті ж претензії, які висловлювали батькам. Так буває, коли батьки не спілкуються з дітьми, ні про що не запитують. А якщо і запитують, то тільки: «Що сьогодні отримав? Прибрався в кімнаті? Це ти з’їв усі цукерки?» Звичайно, дітям хочеться поговорити з кимсь, поділиться своїми переживаннями. Якими переживаннями? Ну, можливо, це перше кохання, приміром.
Проблем у підлітковому віці, насправді, не так і мало. Але батьки не хочуть входити у світ дитини, відштовхують її фразами на кшталт: «Це мине з віком». Такі фрази сильно ранять дітей. Схожа ситуація і в школах. І виниклу прірву між батьками, учителями і підлітком здолати вже дуже важко, якщо така думка складається в молоді. Якщо батьки не сприймають серйозно, як для них здається, наївні і дитячі проблеми підлітків, то, тим самим, самі зводять барикаду і стають з підлітками по різні її боки.
Спочатку підлітки намагаються її зруйнувати або здолати, а, зневірившись, замикаються в собі. І дуже часто виявляються втягнутими в алкогольну або, гірше за те, наркотичну залежність. Тому що їх нові друзі (алкоголіки або наркомани), як виявилось, прекрасно їх розуміють і відкривають їм свій згубний світ пристрасті до алкоголю або наркотиків. І якщо з проблемою алкоголізму в сім’ї боротися ще якось можна, то з наркотичною залежністю – практично ні. Це шлях в один кінець, виходу з нього немає.
Проблеми в підлітковому віці можуть бути різними, підлітки теж часто задаються питаннями: «У чому сенс життя? Навіщо жити? Як краще жити?» Але на такі питання і дорослій людині не можна однозначно відповісти, а підліткові тим більше. Але молоді люди шукають відповіді, накопичують у собі власний досвід, шукають приклади для наслідування. І, якщо їм бракує допомоги в керівництві батьків, то вони у своїх пошуках можуть зайти дуже далеко.
Різний життєвий досвід і порівняння його з дійсним ходом подій примушує підлітків ставити під сумнів поняття чесності і справедливості. Якщо, на думку підлітків, дорослі лицемірні, кажуть одне, а роблять інше, то чому вони мають бути чесними і порядними? Адже, передусім, діти вчаться в батьків і зростають такими ж брехливими і лицемірними. Так часто відбувається, коли батьки щось обіцяють дитині, щоб вона щось зробила або щоб просто відстала від них, а потім не вважають за потрібне їх виконувати. Як можна зрозуміти, така зневага до власного слова в дітей породжує негативні почуття.
Як ми з’ясували, тривоги, і проблеми підліткового віку лежать у величезному діапазоні. Тому, щоб зрозуміти, як порозумітися з підлітком, ми повинні увійти до їх світу, постаратися зрозуміти усі сумніви, які їх мучать і підказати правильні напрями дії, поки дитина не вибрала в якості такого напряму наркотики.
Тому, шановні батьки, якщо ви читаєте цю статтю, то у вас є діти підліткового віку. Будь ласка, придивіться до них, поставте собі декілька питань відносно вашої дитини: «А чи добре я її знаю? А чи знайомі мені її переживання? А чи знаю я, чого вона хоче? І чи знаю я її прагнення і плани на майбутнє?» Навряд чи ви знаєте відповіді на ці питання. Так у чому ж справа? Сьогодні ж починайте діяти і пам’ятайте, що в щасливих сім’ях є присутнім і взаєморозуміння і спілкування один з одним, а також бажання зрозуміти і допомогти своїм рідним.
Автор: Валентина Стригун