А там виявилося зовсім не страшно. Світло, чисто. Усі Митька зустрічають, радіють.
– Коли ж почнуться дива? – почав переживати він.
– Зараз.
І вони зайшли в перший кабінет, на дверях якого було написано «Педіатр».
Там сиділа жінка. Халат у неї білий, волосся – сиве, а усмішка – білосніжна. Вона представилася Валентиною Петрівною.
– Розповісте, як людей від хвороб лікувати? – привітавшись, спитав Митько.
– Хвороб багато різних буває, Митьку, – почала розповідати Валентина Петрівна. – Є краснуха, коли на тілі з’являються червоні цяточки; є жовтяниця, коли людина стає жовтою. Якщо хтось заразився ангіною, то в нього сильно болить горло. Є вітрянка. Її так називають, бо нею так легко заразитися, ніби її вітер переносить.
– Це я знаю, – сказав хлопчик, – тоді цяточки з’являються, їх треба зеленкою мастити.
– Правильно, Митьку. Я тобі зараз відкрию три спеціальні секрети, як можна не захворіти!
– Секрети? – Митько зацікавився.
– Перший секрет: треба обов’язково мити руки після прогулянки й перед їдою. Адже більшість хвороб спричиняють шкідливі віруси та мікроби, які людина переносить на своїх руках.
Митько уважно подивився на свої руки. Проте жодних злих мікробів там не побачив.
– Вони дуже маленькі, – пояснила йому лікарка-педіатр, – їх можна побачити лише через мікроскоп.
– Я митиму руки, – згодився Митько. – Я ж не хочу хворіти!
– Другий секрет, – продовжувала Валентина Петрівна таємничим голосом, – не можна переохолоджуватися. Одягайся відповідно до погоди, щоб не змерзнути, і не зловживай холодними продуктами та напоями.
– А який третій? – поцікавився Митько.
– Третій – допомагати своєму організму стати сильним. Годувати його корисною їжею: овочами, фруктами, в яких багато вітамінів; не їсти багато солодкого, робити руханку та займатися спортом. І тоді хворіти не будеш.