Спілкування. Велика сила захована в спілкуванні, в умінні спілкуватися один з одним. Спілкування в сім’ї має величезне значення для подружжя. Якщо немає спілкування, немає і сімейного щастя. Розвивайте культуру спілкування у своїй сім’ї, розмовляйте про все, обговорюйте всі теми та труднощі, що хвилюють вас, те, що відбувається зараз і те, до чого ви прагнете.
Поки є спілкування між вами, буде у вас і сімейне щастя. Як тільки перестанете спілкуватися, то станете один одному нецікавими. Як тільки почнете проводити вечори перед телевізором або з журналом, замість того, щоб налити чаю і влаштувати сімейні вечори -“обговорення”, так відразу ж з’явиться прохолода в стосунках. А хіба ви цього хочете?
Не треба сприймати все вороже і казати: “А коли нам спілкуватися: робота, діти, прання-прасування-готування, а на спілкування вже сил не вистачає”. Усе залежить від людини і від її бажання. Не можна плутати причину із слідством. Часто саме взаємні докори і образи, нестача часу через те, що хтось один у сім’ї робить набагато більше за другого, виникає саме через відсутність постійного спілкування і розмов “по душах”.
Якщо ви навчитеся спілкуватися, навчитеся розуміти один одного, спокійно і упевнено доносити до партнера свої побажання, то питання про брак часу і розподіл обов’язків по дому піде з вашого життя. Плюс до цього, якщо у вас є діти, проводячи всі разом сімейні вечори-спілкування, ви закладете їм у підсвідомість образ міцної, дружної сім’ї. А взаєморозуміння в сім’ї, яке вони спостерігатимуть з дитинства, допоможе їм побудувати надалі свої міцні і дружні сім’ї.
Як же це чудово – нудьгувати і чекати кожен вечір з нетерпінням. З бажанням зустрітися, обнятися і запитати один в одного про те, як пройшов сьогоднішній день? Що було цікавого і смішного? А в чому виникли труднощі? Що вийшло вдало? – І просто вислухати, просто посміятися чи сказати: “У тебе все вийде, ти з усім впораєшся, я в тебе вірю!”
А уявляєте, скільки дивного ви можете дізнатися про свого партнера, з яким прожили вже багато років, якщо навчитеся слухати і спілкуватися.
Головне, хоча б пару раз на тиждень знаходьте час, сідайте разом і запитуйте: “А що тобі подобається? Чим ти зараз захоплений? Що б ти хотів (хотіла) надалі у своєму житті? Чим ти зараз живеш? Чи все тебе влаштовує, або ти хочеш щось змінити в собі або в нашому житті?”
Адже нам іноді тільки здається, що ми всі знаємо про людину, яка живе поруч з нами. Хоча насправді ми не знаємо навіть половини з того, що відбувається в її житті, що вона відчуває, до чого прагне, чого побоюється, що їй подобається і що дратує. Нам тільки “здається”. Насправді спробуйте зупинитися і розпитати свого коханого (кохану), а потім мовчки, дуже уважно вислухати. Не перебивати і не закінчувати фразу за свого партнера, як любить багато хто робити, а дайте висловитися людині хоч один раз за все ваше спільне життя.
Як це зробити? Уявіть, що ви поставили питання і набрали собі в рота води. І як би вам тепер не хотілося щось додати, з чимось посперечатися, щось “виправити” і сказати по своєму, ви не можете цього зробити. Спробуйте. Запевняю вас, ви дізнаєтеся багато нового і цікавого для себе. А через час ви упіймаєте себе на тому, що починаєте дивуватися і якось по-новому дивитися на свою другу половинку. Адже ваш партнер, як і будь-яка інша людина, – це величезний, незвіданий Всесвіт, і я упевнена в тому, що він (вона) ще зможе здивувати вас!
Якщо не вийде з першого разу і ваша друга половинка здивується такому “раптовому” інтересу, не дивуйтеся і не продавлюйте свою позицію. Адже, можливо, ви багато років розмовляли лише на побутові теми, іноді сварилися і щось вимагали.
Тому, наберіться терпіння і мудрості і якщо ваш сімейний партнер доки не готовий відкритися, розкажіть небагато про себе, але тільки небагато. Розкажіть, як ви хочете, щоб складалися ваші стосунки. Розкажіть про те, чому людина, з якою ви живете, вам дорога. Подякуйте своєму партнеру за все, що він (вона), робить для вас. Адже в житті ми так рідко чуємо слова вдячності і просто слова “Спасибі тобі за все, що ти робиш для мене. Спасибі тобі за те, що ти є і за те, що ти робиш для нашої сім’ї”. І якщо ви самі не чуєте таких слів від свого партнера, але при цьому хочете їх почути, так може спочатку слід самому навчитися давати і дарувати іншій людині те, що ми хочемо бачити у своєму житті?
Дайте один одному час, наберіться мудрості і терпіння, і вибудовуйте ваші стосунки так, як ніби ви нещодавно познайомилися і прагнете дізнатися один про одного усе: яка музика подобається, яким фільмам надаєте перевагу, чим подобається займатися у вільний час, про що мрієте, які стосунки хочете, щоб склалися в сім’ї і т. д., і т. п.
Можете розповісти і запропонувати своєму партнерові цю ідею, як захоплюючу гру. Як ідею, немов ви двічі на тиждень зустрічаєтеся з незнайомою людиною, яка вам сильно подобається і дізнаєтеся її з чистого аркуша. Вона вам настільки цікава, що слухаєте ви її затамувавши подих і вбираєте нову інформацію кожною своєю клітинкою. І перед вами відкривається нова людина, з тими страхами, переживаннями, мріями і радощами, про які ви навіть не підозрювали.
До речі, так насправді і є. Багато людей продовжують жити уявленнями про своїх близьких, які були в них п’ять, десять, п’ятнадцять років тому. Але ж за цей час багато що змінилося і вже тим більше, змінився і ваш партнер. Що йому (їй) довелося прожити? Через що пройти, які успіхи, досягнення і розчарування відбувалися в його (її) житті? Які почуття він (вона) має відносно вас? І які б ви хотіли, щоб він (вона) до вас відчувала? Може, все-таки варто спробувати відродити те, що було раніше? Спробуйте, у вас обов’язково вийде.
Що ще хочеться сказати на завершення, так це те, що вчитися спілкуватися і слухати один одного можна не лише з чоловіком або дружиною. Тут розмова йде не про тих людей, як їх називають “енергетичними вампірами”, які можуть говорити постійно і на різні теми. Ні, мова йде зараз про нас самих і про тих дорогих нам людей, уявлення про яких ми склали 10, 15, або 20 років тому і живемо в цих минулих уявленнях, не намагаючись узнати людину наново. Таке часто буває в батьків, коли вони не хочуть помічати дорослішання своїх дітей і вважають, що їх син або дочка досі люблять бутерброди з ковбасою і з’їдають по цілому торту в один присід, як у підлітковому віці.
Пробуйте мовчки вислуховувати своїх дітей, своїх родичів і близьких вам по духу людей, своїх друзів і колег. Іноді, коли вам так хочеться перебити іншу людину і сказати: “Так, так, а от знаєш, у мене теж…”, або “А от пам’ятаєш, кілька років тому ти…”, згадайте цю статтю і просто вислухайте людину. Поставте їй питання про неї саму. Про її інтереси і захоплення і думаю, ви будете сильно здивовані, скільки помилок і застарілої інформації у вас накопичилося. Можливо, ви почнете відкривати світ навколо себе і людей, які живуть у ньому, немов наново.
За матеріалами сайту http://www.psyho.ru