Ви чули про Крокодила Данді? А про Кенгуру Данді? Крис Барнс є зіркою фільмів про Австралію під ім’ям “Кенгуру Данді”. Також Крис є справжнісіньким героєм для десятків маленьких кенгурят, чиї мами загинули, поки ті все ще залишалися в їх сумках.
Любитель тварин Крис Барнс відомий також за прізвиськом Brolga, що в перекладі означає “австралійський журавель”. Своє прізвисько він отримав невипадково, раніше Крис займався збереженням птахів у Західній Австралії. Зараз же він зайнятий створенням заповідника для дитинчат кенгуру, чиї мами були збиті на смерть автомобілями, поки ті все ще залишалися в їх сумках.
Якщо ви думаєте, що таких мало, то це не так. Насправді кенгуру досить часто гинуть під колесами автомобілів. Якщо ви думаєте, що захист фронтальної частини автомобіля випадково назвали “кенгурятник”, то тут ви теж не вгадали.
Зазвичай Крис знаходить маленьких кенгурят у сумках збитих на смерть кенгуру біля узбіччя дороги.
“Одного разу, працюючи гідом, я помітив кенгуру, що лежить на дорозі. Я вийшов з автобуса, щоб перевірити його. Це була роздута і гниюча самиця кенгуру. Вона була мертва вже кілька днів, але в її сумці було все ще живе дитинча”.
“Я забрав його і назвав Палау. Потім я вигодував і вилікував його і через рік випустив назад у дику природу”.
Це був перший рятувальний досвід Криса Барнса, після якого він захотів створити заповідник. “Так багато людей проїжджають повз збиті кенгуру, не підозрюючи, що, можливо, в їх животах прямо зараз знаходяться ще живі маленькі кенгурята”.
Крис створив рятувальний центр для маленьких кенгурят, але незабаром виявив, що місця недостатньо і йому необхідно розширюватися.
Проте, працюючи на двох роботах, він не міг собі цього дозволити, але його врятував спадок, залишений йому дядьком.
Сьогодні Крис Барнс продовжує збільшувати територію заповідника і піклуватися про маленьких кенгурят. Його заслуги навіть були відмічені каналом BBC у спеціально створеній для цього передачі “Кенгуру Данді”.
На сьогодні Крис має 90 акрів території, на якій розташовані кущі, 30 будиночків для кенгуру різного віку та інших тварин.
“Це може зробити кожен”, – каже Крис.
Він намагається зберегти кущі та іншу рослинність, щоб у маленьких кенгуру створювалося повне відчуття дикої природи.
Крис зробив сумки для кенгурят з ковдр і наволочок, щоб вони ніколи не мерзнули, почували себе в безпеці і були з ним скрізь, куди б він не йшов.
Як тільки кенгуру стають дорослими і готовими до самостійного життя, Крис випускає їх у дику природу.
З моменту відкриття в 2005 році заповідник допоміг вижити більше 200 кенгуру.
Кенгурята, як і маленькі діти, потребують постійного догляду.
Неймовірні зусилля Криса стали можливими завдяки щедрим пожертвуванням. Наступна мета полягає в створенні на території заповідника першої лікарні для диких тварин у Центральній Австралії.
За свої заслуги і неземну доброту до тварин у 2014 році Крис був названий “Австралійцем року”.
