Обожнюю цю фразу: «А раніше баби в полі народжували і нічого! І раку жодного не було!»
Так, раніше не було раку. Бо його не діагностували. Людина помирала і все.
Не було проблем з алергією на щеплення. Діти помирали від дифтерії пачками і все.
Не було проблем з контрацепцією. Люди просто народжували і виносили дітей на мороз і морили голодом.
Після відкриття Америки половина Європи вимерла від сифілісу – а половина індіанців – від грипу. В Англії за часів Генріха, того самого, що з Анною Болейн, простий грип викосив половину Лондона.
Не було проблем із сильними жінками. У жінок просто не було паспортів, прав, можливостей, їх били і ґвалтували – і це не вважалося проблемою чи злочином. І жодної проблеми з оргазмами не було – не було оргазмів.
І з позаматковими вагітностями і післяпологовою депресією проблем не було.
Позаматкова вагітність була тільки одна. Жінка помирала – і все. І депресії в жінок не було. Була важка робота. Ті, хто не помирав від пологів, у сорок найчастіше були з опущенням матки – від постійної важкої роботи. Бандажів теж не було.
Усім, хто хоче красивих суконь і балів, рекомендую читати мемуари Катерини Другої. Так-так, дружини спадкоємця престолу, а потім – імператриці. Там про вітряну віспу, жіночі проблеми, труднощі побуту і багато що інше в знаті. Так-так, у тих людей, які мали всі блага тієї цивілізації. У мене в процесі читання було враження, що я зараз живу не просто розкішніше, а в багато разів розкішніше за імператрицю.
Моя прабабка і перша дружина мого діда померли під час пологів, половина братів і сестер мого батька померли від інфекцій, які зараз здаються казковими страшилками.
І це не глухе середньовіччя, а двадцяте століття. Ну і взагалі, кому хочеться гострих відчуттів – можна узяти в бібліотеці жіночу енциклопедію восьмидесятих і почитати про жіночу гігієну.
Та що там – сто років тому мої легкі пологи убили б або мене, або дочку. Просто тому, що легкими вони стали завдяки медицині.
Коли мене запитують, в якому часі я хотіла б жити, – зараз. Я не знаю, що буде в майбутньому, але зараз у мене є джинси, кросівки, дезодорант, моя особиста нерухомість, закордонний паспорт, контактні лінзи, засоби гігієни і контрацепції, можливість працювати і вчитися в будь-якій країні. Я можу розлучитися просто тому, що не хочу жити з цим чоловіком. Я можу керувати автомобілем. Я можу купити травмат або шокер, а також навчитися битися, щоб захищати себе і своїх близьких, і так, є шанс, що за перевищення самооборони мене посадять. Зате не закидають камінням.
У цьому суспільстві ще купа проблем, але в порівнянні з тим, що було, – це просто вражаюче.
І охочі відмотати назад просто не розуміють, куди вони потраплять.
Я розумію. І я знаю, яка титанічна робота була виконана, щоб зробити хоч би те, що є зараз.
І я щаслива жити тут і зараз.
Адріана