Еммі та Ден нещодавно приїхали з медового місяця, який провели на Мауі (Гавайські острови).
Двоє після роботи поверталися у свій новий дім, щоб перший спільний вечір щасливо провести разом. Еммі прийшла на пів години швидше від Дена, почитала електронну пошту, тоді почала готувати вечерю. Адже це перша вечеря в її подружньому житті! Ден зайшов у будинок, обняв дружину та пристрасно її поцілував. Еммі нарізала цибулю, а Ден сів бавитися у свою улюблену комп’ютерну гру.
Коли жінка приготувала вечерю, то покликала чоловіка. Він, підстрибуючи, зайшов на кухню і сказав: «Пахне дуже смачно!» Під час вечері говорили про відгуки колег по роботі, а після вечері Ден пішов дивитися баскетбол. Еммі залишилася прибирати стіл та мити посуд.
Решту вечора вони провели разом. Наступного вечора все повторилося, а третій вечір нічим не відрізнявся від першого та другого. Чоловік говорив з братом по телефону про бейсбол, а Еммі вже дивилася на чоловіка з-під лоба. Коли він поклав слухавку, вона вилила на нього свій гнів.
Ден був збентежений. В чому його провина? «Ти ж любиш готувати їжу, – скаже він, – ти завжди так говорила… і завжди готувала мені їсти, ще коли ми зустрічалися».
Чоловік не сказав, що його мама була домогосподаркою, сама виконувала домашні обов’язки і поралась на кухні, а батько робив свої справи. А Еммі не розповіла, що її батько працював вдома, тому постійно допомагав дружині з домашніми справами. Молодій сім’ї важко знайти спільну мову, адже батьки виховували хлопця і дівчину по-різному.
Приклад Дена та Еммі засвідчує, що відбувається в молодих сім’ях у перші місяці після весілля, якщо чоловік та дружина не розділяють між собою обов’язки по домашньому господарству. Навіть у сучасному світі хтось певною мірою прибирає за кимсь. Хтось повинен дбати за оплату оренди чи інші домашні справи. Якщо кожен виконує свої обов’язки, то утворюється порядок у сімейному житті.
Старші покоління розподіляли домашні справи більш традиційно. Те, що чоловік читає газету на дивані, а жінка чистить килим йому під ногами, сьогодні можна побачити лише в чорно-білих фільмах. Ситуація відтоді змінилася, бо жінки стали більш активними в плані суспільного життя та кар’єри.
Розподіл обов’язків
Є гіпотеза, що чоловіки та жінки мають свої обов’язки в подружньому житті. Наприклад, чоловіки повинні ремонтувати речі, виводити шкідників, готувати м’ясо на мангалі, виносити сміття та робити все, що пов’язане з автомобілем. Жінки – тримати чистоту в домі, витирати кухонну плиту і стежити за тим, щоб у ванній завжди було мило, також вирішувати питання дизайну в домі. Жінки ще складають розпорядок тижня, участь у суспільних подіях, повинні знати, де і коли мають бути діти.
Можна уникнути багатьох проблем, якщо чоловік та жінка узгодять свої обов’язки ще до весілля. Проблема в більшості випадків – в обговоренні теми. Навіть досвідчені пари матимуть користь від такої розмови.
А тепер зробимо невеличкий екскурс в історію: як розподілялися обов’язки чоловіків та жінок у традиційному суспільстві.
Історичний погляд
У традиційному суспільстві було прийнято, що саме жінка – «центр тяжіння в домі». Вона мала піклуватися не лише про дітей, а ще й шити, варити, дбати про бідних і потребуючих, бути мудрою жінкою.
Обов’язки чоловіка в традиційному суспільстві передусім зводилися до здобуття «хліба насущного». Окрім того, чоловік повинен був мати ключову роль у вихованні дітей.
Загалом, як у традиційному суспільстві, так і сьогодні, чоловік і дружина мають бути єдиним цілим. Наприклад, гравці футбольної команди не виконують одну і ту саму функцію, але вони мають одну мету. Аналогічне відбувається в «команді» чоловіка та жінки.
Переконавшись, що обов’язки в подружжі мають історичне підґрунтя, а не є вигадкою нашого часу, розглянемо це питання у світлі нашого часу.
Якщо працює жінка
Досить часто в сім’ях із певних причин працює жінка, а не чоловік. Це пов’язано з економічними змінами та відсутністю гарантії працевлаштування. У такому випадку дружина повинна допомогти чоловікові усвідомити свою роль у стосунках, заохочувати і поважати його. Пам’ятайте, що чоловік і жінка – це команда, і кожен має свої обов’язки.
Багато чоловіків останнім часом виховують дітей замість жінок. Один чоловік сказав: «Коли я був ще дитиною, мій батько завжди їздив у відрядження. Він ніколи не робив домашні справи і не цікавився ні моїм життям, ні життям мого брата. Лише інколи міг взяти нас у цирк чи деінде. Я собі пообіцяв, що, коли виросту, у моїй сім’ї все буде по-іншому». Багато чоловіків говорять те саме.
Понад 50 відсотків жінок у великих містах мають місце роботи поза межами дому. Поєднавши спільні інтереси, можна знайти порозуміння щодо обов’язків між чоловіком і жінкою, але до народження дітей. Любов буде сильнішою, якщо пара обере взаємодопомогу у вирішенні сімейних питань.
Однак усе змінюється з появою дітей, адже дитина потребує догляду. На кожній стадії розвитку дитини з’являються нові види відповідальності для батьків.
Як батькам домовитися ще до народження дитини? Річ у тім, що ніяк. Бо потрібно вести окремий діалог щодо виховання дітей. Домовлятися потрібно таким чином, щоб працювати одною командою, тобто об’єднувати свої сили у вашій меті – бути добрими батьками і водночас зберегти міцний шлюб.
Як знайти рівновагу
Нещодавно я спілкувався з Джоном та Еленою, які мають трьох дітей. Він – лікар, вона – медсестра, але працює на пів окладу відтоді, як народилася перша дитина.
Я запитав: «Як ви домовились про догляд за дитиною і про виконання домашніх справ?»
Джон усміхнувся й відповів: «Інколи мені здається, що ми собі не даємо ради».
Елен сказала: «Проте тепер ми краще справляємось. Наша перша дитина кардинально змінила наше життя. Я планувала працювати на повний оклад, але материнський інстинкт не дозволив мені залишати дитину щоранку вдома. Тоді ми з Джоном вирішили, що я працюватиму половину робочого дня. Тепер, коли діти стали школярами, я працюю лише до обіду, щоб бути з ними після школи. Джон завжди мені допомагає вдома».
«Я ніколи не міг собі уявити, що буду прати і мити туалет. Але знаю, що дружина цінує мою працю удома», – сказав Джон.
«Інколи він готує прості страви», – додала Елен.
«Я вмію робити хот-доги та гамбургери, якось зварив макарони, було досить смачно, – сказав Джон. – Для нас найважче знайти час побути разом».
Ми хочемо брати участь у житті наших дітей, і нам це добре вдається. Часто нам не вдається побути віч-на-віч. Але ми це питання вирішуємо. Наприклад, минулого тижня я відмовився від медичної конференції лише заради того, щоб кудись поїхати з дружиною. Ми з нею гарно провели час.
Робота в команді
Очевидно, що Джон та Елен знали, як бути одною командою. Це було важко, але вони намагались жити для дітей і зміцнювати взаємні стосунки.
Специфіка обов’язків у кожній сім’ї є різною. Інколи вона змінюється залежно від домовленостей між чоловіком та дружиною. Взяти на себе той чи інший обов’язок – означає вдосконалити свою особистість, але аж ніяк не зруйнувати її. Бо подружжя йде разом до досягнення своєї мети.
На мою думку, партнери повинні використовувати свої таланти для визначення та розподілу обов’язків. Хтось один із подружжя може мати більший досвід у певних сферах. Якщо вони – команда, то чому б не використати цей досвід на благо спільного розвитку?
Якщо подружня пара домовилась, що чоловік повинен виконувати певний обов’язок, то дружина має йому допомагати. Любов прагне допомагати. Якщо дружина чоловікові не допоможе, то це не є проблема. Але якщо допоможе, то йому буде приємно. Бо це – вияв любові.
Висновок
Немає загальних порад, як вирішувати суперечки про те, хто має які обов’язки, кожна родина має самостійно вирішити це питання.
Знайти згоду нескладно. Але якщо це недооцінити, то проблеми можуть вирватись, як лава з вулкану.