Мистецтво ремонту в родині

Існують вправи на радість, які можна назвати антикорозійними засобами: вони допомагають зміцнити зв’язки в родині, відновитися та виправитися.

«Мамо, ти ніколи не розважаєшся!?» Через це запитання у мене «земля пішла з-під ніг», – пише Марта Бранкатізано[1]. – «У цю ж мить я подумала, що все те, що я намагалася збудувати з такими зусиллями та ентузіазмом, не існувало. Всі мої спроби створити родину, дім, підтримувати чоловіка, допомагати дорогим мені людям… Усього цього просто не існувало, оскільки не було помітно, тож, відповідно, не мало жодного значення… Мій син не відчував радості в тому, що я робила. Не було радості, а, отже, не було й сенсу. Я видалася собі такою дурною та непотрібною, з усіма моїми планами та ідеалами. Мудра мама, передбачлива та працьовита домогосподарка, високоосвічений педагог, активний борець за новий світ, який варто збудувати для моїх дорогих дітей: без радості, без сміху, без спільних розваг – все це не більше, ніж баласт, який я поклала на плечі нового покоління».

Поновити родинні ресурси

Ентропія – це фізичне поняття, яке описує «поступову неперервну деградацію або ж неминучий розпад будь-якої системи чи суспільства», якщо в них не вливаються нові сили. Це властиво будь-якій сфері життя, і ми про це добре знаємо. Якщо нехтувати нашим тілом – воно слабшає; автомобіль без ремонту ржавіє; людина, котра весь час сидить біля телевізора, тупішає. Усе живе – дуже крихке, тому потребує догляду. Родинне життя – не виняток з правил. Це не автономний механізм, адже потребує уваги, зусиль, відданості, ретельності, самопожертви. Без цього «палива» почнеться повільна, але справжня родинна ентропія – все стане сірим, нецікавим, складним, холодним, дратівливим.

Колись мудрі люди розповідали таку притчу:

В одному лісі працювали двоє лісорубів. Дерева були величезними, з твердими, як камінь, стовбурами. Обидва лісоруби добре працювали своїми сокирами, але їхня тактика була різною: перший рубав дерева невтомно, удар за ударом, лише зрідка зупиняючись, щоб перевести подих. А другий, навпаки, щогодини зупинявся.

До заходу сонця перший лісоруб виконав лише половину роботи. Піт лився струмком, а сил у нього вже майже не було: здавалося, ще п’ять хвилин, і він впаде. А другий лісоруб, як не дивно, майже виконав усю роботу. Але ж вони почали разом, та й дерева були однакові! Перший лісоруб нічого не розумів.

«Послухай, я не розумію, як ти так швидко міг впоратися, якщо ти відпочивав щогодини?»

Другий посміхнувся: «Ти бачив, що я зупиняюся, але не зауважив, що цей час я відводив для того, аби загострити сокиру».

І ми, як мудрий лісоруб, повинні періодично «загострювати» родинні ресурси. Важливо, щоб кожна родина віднайшла час для віднови чотирьох важливих життєвих аспектів: фізичного, емоційного, інтелектуального та духовного. Так, як і кожна жива істота.

Антикорозійні засоби

Необхідно робити що-небудь разом, виявляючи при цьому взаємну любов та повагу, радість і сміх. Головне – бути разом, а «вправи щастя» – те саме, що й антикорозійний засіб для автомобіля: допомагають зміцнювати родинні зв’язки, відроджувати їх та зцілювати. У повсякденному житті для цього чимало можливостей. Достатньо використовувати їх. Ось кілька прикладів.

Родинна трапеза. Для того, аби поговорити з кимось від щирого серця, іноді достатньо розпочати з його шлунка. Якщо атмосфера за столом приємна та весела, а страви приготовано з любов’ю, то зустрітися за таким столом – суцільне задоволення.

У багатьох родинах цей процес заснований на традиціях, майже обрядах, що робить його незабутнім. «У мого батька була чудова виховна методика. Просто надзвичайна. Він не дозволяв нікому ставати з-за столу, доки ми всі не розповімо, що нового дізналися за день», – згадує Лео Бускалья[2].

Спільна відпустка може подарувати родині відчуття надійності та справжньої єдності: часто після такого відпочинку залишаються спогади на все життя.

Річниці – чудова нагода висловити любов та повагу до членів родини, подякувати їм за те, що вони є, і саме – у вашій родині. В такі моменти ми звеличуємо все те, що нас об’єднує.

Проведені разом свята допомагають відродити почуття, зміцнити стосунки, навіть з далекими родичами.

Разом вчитися, радити навзаєм щось почитати, обговорювати фільм чи передачу, брати участь у культурних заходах – усе це є джерелом інтелектуальної та емоційної віднови.

Дуже важливо спільно виконувати домашні обов’язки. Це в особливий спосіб сприяє родинній єдності.

Спільні розваги дарують незабутні миті та відчуття родинного комфорту. Весела, сповнена радості атмосфера, де всі приймають усіх, спроможна вилікувати всі рани важкого дня та наповнити життя піднесенням, надією та прекрасними спогадами.


[1] Марта Бранкатізано – італійська письменниця, авторка художніх та філософських творів. (примітка перекладача)

[2] Лео Брускалья – відомий автор психологічних та педагогічних праць, мотиваційний лектор, викладав на факультеті Спеціального виховання Університету Південної Каліфорнії.