З першого погляду

Таємниця, яку називають статевістю

Зазвичай це трапляється несподівано. Чоловік і жінка зустрічаються, дивляться одне на одного. Банальна, щоденна подія. Це може трапитися всюди: у школі, на вулиці, у трамваї. Однак цей момент започатковує процес, який суттєво впливатиме на життя героїв. Від моменту, як їхні погляди зустрілися, в їхніх тілах почала працювати хімічна фабрика.

Інформація, яку оптичний центр пересилає до інших ділянок мозку, дуже й дуже дивна. Це послання на кшталт: «Це вона!» або «Це він!», що означає: «Ось людина, на яку довелося так довго чекати!».

І цього достатньо, щоб запустити ланцюгову хімічну та електричну реакцію, епіцентр яких лежить у деяких сферах мозку, а особливо в гіпоталамусі, ядро якого подразнює нейромедіатор ацетилхолін. Гіпоталамус активізує середній мозок, а потім – верхні частини кори мозку.

Отож, як бачимо, теорія «кохання з першого погляду» не є безпідставною, принаймні з погляду науковців.

У цей момент людська істота не усвідомлює тієї виснажливої роботи, яку виконує більша частина її організму. Людина лише відчуває, що її серце під впливом адреналіну б’ється пришвидшено, а дихання дещо утруднене, і що не може відірвати погляду від особи, яку бачить перед собою. І щойно тоді, коли сигнали, які ми помічаємо завдяки зору (слуху, запаху, руху), доходять до мозку, людська істота розуміє, що вона закохана.

Не завжди йдеться про процес настільки раптовий, часом процес закоханості проявляється повільніше, ніби дещо приховано, але завжди існує момент «несподіванки», момент, коли людина відчуває нестримну «потребу» у присутності тієї іншої особи.

Це явище незалежне від віку.

«Вона вчилася в одній зі шкіл. Донедавна я навіть не помічав її існування. А потім почав шаленіти через неї. Я ладен був цілісінькими днями дивитися лише на неї, міг думати лише про неї. Коли мені вдається ненароком бодай торкнутися до неї, то моє серце, здається, от-от вискочить з грудей. Вона також дивиться на мене так…, що мені видається, ніби я починаю літати. Дуже боюся, що мої однокласники це помітять». Анонімний Венеціанець

Оце так комбінація генів!

Історія почалася від Адама і Єви. Перші люди разом із усіма створіннями мали статевість, чудову систему, яку вигадала природа (звісно, на основі ретельного плану Творця). Ця система служить змішанню ДНК двох різних істот з метою отримання нової комбінації генів. Кожна нова комбінація генів, тобто кожна новонароджена істота, є для природи «новим початком», новою надією на успіх. Статевість унеможливлює розмноження «старих» одиниць, незалежно від того, чи ми говоримо про яблука, про хом’яків чи про людей. Те, що народжується зі складного статевого механізму, є цілком нове.

Статевість людей суттєво віддалилася від статевості тварин.

Людська особа є тілом і духом, отже, вона – водночас фізична й духовна. Інстинктивний акт виразно переформувався в одне з найважливіших та найсильніших життєвих джерел приємності. Тієї приємності, яка виходить далеко поза короткочасні фізичні відчуття, у сферу, що заглиблюється у духовність. Це найбільш безпосередній спосіб спілкування з коханою особою. Простий акт може набувати найвищих відтінків та інтенсивності; це не просто сексуальний акт, а справжній акт любові.

Вбити дракона

Любов – це перше, чого ми вчимося в житті.

Батьки тримають на руках немовля, пригортають його, голублять і пестять, посміхаються до нього і бавляться з ним. Згодом читають дитині казки, заохочують, виправляють, пояснюють, і роблять все це з безконечною терплячістю. Пізніше дорослий чоловік і доросла жінка дещо послаблюють тісні зв’язки з батьками, щоб створити нові стосунки.

Любов – це ніби велика ріка, яка несе людські істоти і дозволяє їм гармонійно жити.

Любов, поєднана зі статевістю, дуже важлива. Людські істоти завжди відчували це надзвичайно сильно та реально. Тому повсякчас оберігали її з допомогою законів і приписів.

Першими були сформульовані принципи, які забороняють статеві стосунки із членами найближчої родини. Майже у всіх суспільствах заборонені подружжя між братом і сестрою, батьком і донькою або матір’ю і сином. Такі зв’язки можуть спричинити народження потомства зі спадковими вадами або схильного до ранньої смертності.

Меншою мірою функціонує заборона подружніх зв’язків між двоюрідними братами-сестрами або між дядьками та тітками із племінниками. З розвитком цивілізації, коли люди вже перестали жити дрібними племенами на величезних територіях, а почали зосереджуватися в містах та метрополіях, виникала щораз більша загроза зв’язку між родичами. Тому було запроваджено нові принципи, які мали на меті захистити родину, природній витвір людської статевості. Наприклад, майже у всіх суспільствах зраду чоловіка чи дружини засуджували та карали. Крім цього, всі цивілізації турбуються про одне: підготувати підлітків та дорослих молодих людей до їхніх майбутніх батьківських завдань та обов’язків. Чимало традиційних законів, міфів і легенд поєднуються в глибокому відкриванні статевості, яка «вибухає» у період дорослішання. Це так, якби дорослі говорили майбутнім чоловікам та жінкам: «Цю велику силу, яку ви в собі відчуваєте, треба якось опанувати, щоб вона могла досягти своєї мети. Вона справді надто велика, щоб її змарнувати».

Чимало суспільств випрацювали складні ритуали та церемонії ініціації, які мали здійснити молоді чоловіки перед тим, як увійти у світ дорослих. У багатьох диких племен ще й сьогодні молоді хлопці повинні пройти ризиковані випробовування, щоб їх прийняли до групи чоловіків. Вони мають самі дати собі раду в страшній амазонській пущі або ж вбити якусь особливо небезпечну тварину чи вижити в пустелі. Щоб приготувати дітей до цього життєвого іспиту, їм змалечку розповідають казки та легенди. В цих оповіданнях йдеться про осіб, які мусять виконати неймовірно складні завдання і перемогти труднощі, щоб отримати якусь особливу нагороду.

У цілому світі існують легенди про чарівну дівчину, яку ув’язнив дракон. Відважний юнак, який її звільнить, мусить довести, що заслуговує на неї і пройти складні випробовування. На завершення, після багатьох пригод, які неможливо й розповісти, юнак таки вбиває дракона і забирає зі собою дівчину, щоб жити з нею «довго й щасливо».

Та любов, яка має своє щасливе завершення щойно після тривалого очікування, вважалася найшляхетнішою, найчистішою та найвищою. Сучасна цивілізація претендує на право визволити людську статевість від міфів, легенд, страхів та забобонів, якими вона обросла впродовж століть людської історії, щоб зберегти її як найбільший скарб.

Однак існує небезпека потрапити в крайнощі й звести сексуальність до моменту швидкого та легкого задоволення. Моменту, який триває ненабагато довше, аніж висякати ніс. Цивілізація, яка живе під гаслами: «Вже! Зараз!» і рекламує одноразовий вжиток, заклади швидкого харчування, зовсім не переймається тим, щоб берегти та готувати майбутніх чоловіків та жінок до інтенсивного та належного переживання їхньої статевості. Всі думають, що молоді люди повинні самі собі давати раду з усім цим.

Може, легше було б перемогти дракона?