Згадана в одному з попередніх дописів історія про хлопчика, який вважав себе королем, нагадала про одну особливість дитячої психіки, яка полягає в тому, що діти сприймають цей світ через певні образи (часто казкові, або ж запозичені з тваринного світу), які більш прийнятні для їхнього розуміння. Так чином вони пізнають навколишній світ і в цьому нічого немає поганого, окрім тих випадків, коли вже доросла людина живе в полоні вигаданих образів. Подібним ставленням до життя людина вже не пізнає навколишній світ, а тільки тікає від оточуючої її реальності.
Саме дивно, що на цю недугу (а інакше цей стан не назвеш) страждає чимало людей, коли вони замикаються у своєму напіввигаданому, напівреальному світі. Проте – це півбіди, справжня біда настає тоді, коли такі люди починають нав’язувати свій альтернативний погляд на світ оточенню. В українських реаліях найбільшого поширення така клінічна картина набула в ностальгії більш старшого населення за радянським минулим.
Ми не будемо зараз вдаватися до дискусії, що НАСПРАВДІ було добре в тому минулому, ключове тут слово: БУЛО, тобто його вже немає, воно не існує. Проте це давно минуле, – адже 27 років, що минули після розпаду СРСР, вже не так мало для людського життя, – не дає людям адекватно сприймати оточуючу реальність. Не дає особисто їм, а також їх оточенню, яке вони заражають (більш влучне слово тут важко підібрати) своєю ностальгією за «старими, добрими часами». Знову ж таки, не будемо дискутувати з приводу того, що було доброго в тих «старих, добрих часах», бо скільки людей – стільки думок, проте все те БУЛО. І про це варто не забувати і добре пам’ятати, адже ностальгія за минулим не дозволяє належним чином сприймати оточуючу реальність, вже не кажучи про майбутнє.
Перепрошуємо за певний повтор, проте тема ностальгії за «добрим» радянським «минулим» настільки актуальна для сьогоднішніх українських реалій (недаремно слово «минуле» ми свідомо виділили «лапками»), що вона вимагає постійного нагадування, адже ностальгія за всім цим «добром» по-справжньому затуляє для України майбутнє.
Редакція сайту