Руйнування сім’ї відбувається поступово і непомітно. Це стосується і сім’ї як суспільного інституту, і кожної сім’ї зокрема. На початку 1930-х років дослідник Сорокін із сумом констатував наступне: кількість розлучень у вітчизняному суспільстві досягла небувалих масштабів – 89 розлучень на 1000 шлюбів. Він піднімав питання про страшенний занепад суспільної моралі, тобто доти розлучень було ще менше. Приблизно від цього часу бере початок процес руйнування сім’ї в нашому суспільстві. Послаблення інституту сім’ї почалося, мабуть, ще в дореволюційні часи, перш за все у вищих світських колах. Але саме руйнування сім’ї, побудова нового суспільства, у якому сім’я не відігравала такої важливої ролі, як раніше, – цей процес почався після революції. В інших країнах цей поступ починався в різні часи. Наприклад, у 1930-і роки в США кількість розлучень досягла вже 15% від кількості шлюбів.
Отже, минуло декілька поколінь, відбулася зміна всього устрою життя, перш ніж всім стало зрозуміло, що сім’ю вже треба рятувати. Щось схоже трапляється з кожною сім’єю. Перед тим, як вона остаточно зруйнується, відбувається безліч незначних, на перший погляд, подій, які поступово руйнують сім’ю. Немовби безліч дрібних тріщин з’являється на гарній вазі, а потім від невеликого удару вона повністю розсипається, і скласти назад її вже неможливо.
Спробуємо розібратися в питанні: Як зберегти сім’ю?
Розглянемо конкретну проблему. От дві людини хочуть розлучитися, і стоїть питання, як зберегти їхню сім’ю.