Про різницю в українському і американському підходах до навчання дітей
Мені 13 років, і я рік як живу з батьками в США і вчуся в звичайній американській школі. За ці 12 місяців я побачила, у чому різниться американський підхід до навчання від українського. Отже, за пунктами:
- Різноманіття – це не просто 56 національностей у школі, а розуміння і прийняття того, що діти і люди навколо різні. У нашій школі цим дуже пишаються! У школі ти вчишся дивитися на людину як на особистість а не звертати увагу на те, що вона виглядає по-іншому. Самовираження для американців дуже важливе.
- Над самоідентифікацією треба працювати, а також розуміти її. Коли я прийшла на перший урок англійської, я чекала заучування правил граматики або читання класичних романів, але який був мій подив, коли вчителька запитала, з чого складається наша особистість. Це була тема на цілу чверть, яка закінчилася твором на тему, що найунікальніше в нашій особі.
- Соціальна активність важливіша за твої оцінки. З початкової школи дітей учать працювати і допомагати своєму співтовариству. До закінчення 12 класу кожен повинен отримати 75 годин допомоги для товариства. Навіть якщо всі оцінки відмінні, але немає 75 годин, то учень не зможе поступити в коледж.
- Лідером може бути кожен, просто комусь потрібна допомога в усвідомленні цього. На World Studies (симбіоз історії, географії, економіки і політології) ми постійно грали в командні ігри, і кожного разу учитель призначав різних дітей капітанами команд, пояснюючи, що він хоче дати всім можливість відчути себе упевнено в ролі лідера. До кінця року діти самі вже вибирали кожного разу нових людей у капітани.
- Треба вчитися використовувати свої права. Кожен навчальний рік у школі проходить два види виборів: перші – у шкільну раду самоврядування, а другий – у самоврядування шкільного району. Перед початком голосування всім кажуть, що ми практикуємося в реалізації свого конституційного права вибирати людей, які представляють нас, а також дуже багато разів повторюють, що кожен (не «усі», а кожен) повинен брати участь у голосуванні, бо думка кожного важлива!
- Читати цікаво, просто треба знайти книги, які подобаються тобі. В українській школі я не дуже любила читати, а в американській почала читати постійно і із задоволенням. Насамперед у медіацентрі нової школи бібліотекар поставила багато питань про те, що мені цікаве, а ще через 5 хвилин запропонувала книгу, яка мені сподобалася. Тепер кожного разу, коли я заходжу в бібліотеку, на мене вже чекає книга, яка підходить саме мені. І так для кожного завзятого читача в шкільній бібліотеці.
- Учням дають свободу вибору в усьому. Наприклад, мови в школі учити не обов’язково, але при цьому учень може вибрати з японської, італійської, іспанської, французької, китайської і російської мови, а так само вибрати свій темп навчання. Я вибрала вивчення французької за прискореною програмою.
- Уміння/бажання ставити питання розвивається з дитинства. Воно полягає в тому, щоб поставити під питання те, що вже знаєш, а значить, подивитися на звичні речі під іншим кутом. Улюблена фраза учителя мого брата: «Дякую за хороше запитання!» І кожне запитання обов’язково заохочується.
- Викладач не завжди правий, тому він завжди радий допомозі. Найнаочніший приклад був на уроці Науки, коли учитель розповідав про динозаврів, але один з учнів оспорив один з аспектів. Учитель пообіцяв перевірити інформацію, а на наступному уроці визнав свою помилку і похвалив учня за нестандартне мислення.
- Просити допомоги не має бути страшно. Щодня в нас є урок, який триває 30 хвилин, і учні можуть піти на консультацію до будь-якого учителя. І кожен дуже радий допомогти. Я часто зверталася за допомогою до викладачки алгебри і жодного разу вона не відмовила в допомозі мені або іншим учнями, що приходило щодня до неї.
- Усі знання можна застосувати на практиці: і знання про будову людського тіла, бо тоді ми можемо вибирати оптимальні продукти для себе, а експоненціальною функцією можна визнати, як швидко інопланетяни зможуть захопити Марс і так далі. Будь-яку тему показують на практиці, і вже немає відмовок: «Це ніколи мені не згодиться в житті!»
- На англійську перейти не складно, а страшно. Саме питання, що часто ставиться: чи складно було вчити всі предмети англійською? Я вчилася в Києві в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням англійської, тому я йшла в американську школу з упевненістю у своїй англійській, але все виявилося не так легко, як я думала. Найголовніше – це не відмовчуватися, поки ви не заговорите правильно, бо граматика прийде з часом, а свободу в спілкуванні отримати складніше.
- США – це не лише Нью-Йорк і Лос-Анджелес. За рік ми багато подорожували, і кожного разу я дивувалася з унікальності природи різних штатів: гори, океани, ліси, пустелі. Ми намагаємося їздити туди, де можна здивуватися природі, а не просто «поставити галочку», що побували в найпопулярніших туристичних місцях.
Автор: Соня Рашкован