Доки є час…

На що насправді скаржилася авторка листа, Марина Іванівна? – На брак спілкування з молодятами. А Інтернет? Інтернет тут не до чого – молодь просто замінює спілкування з оточенням на перебування в Мережі. Чому? Бо Інтернет для молоді є цікавішим, ніж спілкування з оточуючими людьми, віртуальна реальність – з наявним станом речей.

Що робити з цим? На це дає відповідь Марія Городова: «Навчити їх терпимості, співчуттю, любові…» «Їх», тобто людей, які застрягли в Інтернеті, для яких віртуальний світ виявився кращим, ніж оточуюча реальність.

Пані Городова у свою чергу скаржиться, що «Аватарка – забавна картинка», замінила реальну людину, яку віднині можна одним помахом руки видалити з життя, і що ці стосунки люди з віртуальної реальності переносять у видимий світ. Все так і є, от тільки, чи не подібному ставленню до оточуючих молодь учиться в реальному житті, переносячи його у віртуальний світ? Зокрема, діти, молодь, а саме вони є основною аудиторію Мережі, зазнають таке ставлення з боку власних батьків, коли ті, посилаючись на зайнятість, а також про турботу про дітей, ігнорують потребу у спілкуванні тих самих дітей з ними, з батьками?

Часто брак уваги з боку батьків штовхає дітей до Мережі, де вони знаходять собі подібних, тобто людей з подібним колом проблем, і саме головне, інтересами. Того, що часто не спостерігається в наш час між батьками і дітьми.

У Біблії, без сумніву, найкращій книги з психології, є досить цікава фраза, яка найточніше відображає наявний стан речей:

«Неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять» (Євангеліє від Луки 17:1)

Однією із спокус нашого часу є залежність молоді від Інтернету (звичайно, на неї страждає не тільки молодь, але й люди старшого віку, але саме молодь є найбільш вразливою категорією людей для цієї спокуси), і дійсно горе цим людям, часто ними виявляються саме батьки, які своєю незацікавленістю життям дітей, що часто межує з відвертою байдужістю, штовхають їх на перебування в Мережі, яке може закінчуватися згадуваною залежністю.

Щоб уникнути подібного, треба більше цікавитися життям людям, навіть тими «дурницями», як на думку батьків, якими цікавляться їхні дітки, і звичайно «вчити їх терпимості, співчуттю, любові», поки вони дослухаються до батьківських порад, доки є час…

Сподіваємось, що ця інформація була корисною для вас.

Редакція сайту