Коли Джеліса народилася, лікарі сказали її мамі, що дівчинка навряд чи доживе до свого повноліття. У дитини не було рук, не було колін і на ногах було лише 7 пальчиків. Зараз Джелісі 30 років і вона готується до власного весілля.
Сама Джеліса Остін, яка живе в Техасі, зізнається, що була упевнена, що все життя проживе сама – на стосунки, а вже тим більше на весілля вона не розраховувала. Дівчина навчилася робити всі необхідні процедури самостійно за допомогою ніг, зокрема друкувати на клавіатурі і чистити зуби. Зараз вона володіє власною ткацькою компанією і більшу частину часу зайнята питаннями менеджменту.
Зараз Джелісі живе з Джонатаном в одній квартирі, вони планують зіграти весілля вже цього літа. Зріст Джонатана – 170 см, а Джеліси – 1 метр. «Ми обидва дуже чекаємо на цю подію», – розповідає Джеліса. «Коли люди зустрічають нас на вулиці під час прогулянки, вони іноді підходять, тиснуть руку Джонатану і кажуть йому, що він молодець. Ми дуже мало зустрічаємося з негативним ставленням».
Пара познайомилася 13 років тому через спільних друзів. Тривалий час вони просто дружили, але з часом ця дружба переросла в ближчі стосунки. «Для мене не важливо, що в неї немає рук або що вона маленького зросту. Це ніколи не впливало на моє ставлення до неї. Я просто люблю її, як звичайну людину, і ставлюся до неї так само».
Лікарі не можуть пояснити, чому Джеліса народилася такою. «Мені так досі і не поставили адекватного діагнозу, – каже дівчина. – І мені здається, що і ніколи не поставлять. Моїй мамі просто сказали, що в мене немає рук, колін і що в мене затримки з ростом. Вони сказали, що я ніколи не ходитиму і не доживу до мого 18-річчя. Ну і от я – мені 30 років і я можу робити дуже, дуже багато речей!»
Мама Джеліси, Дебора, зізнається, що для неї було справжнім шоком дізнатися, в якому стані народилася її дочка. «Перші декілька днів були найважчими. Але потім ми впоралися зі своїми почуттями».
Мама намагалася дати своїй дочці найкраще, включаючи таке ж дитинство, як і в інших дітей. Тому коли настав час, Джеліса пішла до школи. На щастя, дівчинці не довелося стикатися з кепкуваннями – навпаки, усі в школі її підтримували і допомагали їй.
«Люди ставилися до мене з любов’ю в шкільні часи. Не пригадаю, щоб були якісь серйозні інциденти. Ну, знаєте, діти це діти. Мені здається, вони любили мене тому, що я була як лялька для них. Це був дуже хороший час».
Зараз Джеліса володіє власним бізнесом, і для зручності роботи з клієнтами веде власний сайт. По дому більшість речей вона робить самостійно, але зараз, коли вона живе з Джонатаном, стало, звичайно, простіше – хлопець розповідає, що допомагає своїй дівчині з їжею або коли потрібно щось дістати з верхньої полиці.
«Слова «не можу» просто не існують у моєму словнику. От я тут зараз – людина, якою я і мала стати. Я хочу, щоб усі люди не забували бути собою, бути сильними і ніколи не здаватися. Що ж до мене, я по-справжньому пишаюся собою і тим, як багато чого я досягла».