Великих лемурів з оранжевими очима та густою шовковистою шерстю навряд чи сплутаєш з кимсь з їх родичів. По-перше, бо місце свого проживання – невелику лісисту ділянку на північному сході Мадагаскару – вони не ділять із жодним з представників інших видів лемурів. І по-друге, зовнішність у шовковистої сіфаки дуже виразна.
Шовковисті сіфаки – одні з найбільших у родині сіфак. Вони зростають до 54 см. у довжину (не враховуючи хвіст приблизно такої ж довжини) і важать близько 6-6,5 кілограмів. Як можна здогадатися з назви, шовковисті сіфаки – щасливі власники густої, м’якої, як шовк, довгої білої шерсті. Не всі шовковисті сіфаки повністю білі: на голові, спині чи ногах деяких лемурів є сіро-коричневі або чорні плями.
Шовковисті сіфаки живуть на деревах, проте цілком упевнено почуваються і на землі. Вони пересуваються вертикально, періодично підстрибуючи. Свій час впродовж дня сіфаки ділять на декілька нерівних частин.
Найбільше часу йде на відпочинок і пошуки їжі, другу частину доби лемури проводять у спілкуванні та іграх. Грають усі, і навіть дорослі самці не в силах залишитися осторонь.
Пошуки їжі шовковисті лемури починають удосвіта, пересуваючись групами на висоті до 500 метрів. У день, збираючи листя, фрукти і насіння, група лемурів під керівництвом домінуючої самки може пройти близько 700 метрів. Єдине, що їх здатне зупинити – тропічна злива.
