«Пригадую розмову з тестем перед моїм весіллям», – розказував один одружений чоловік. Він сказав: «Зроби її щасливою і піклуйся про неї». Хоча він не вмів давати добрих порад, але цю я запам’ятав на все життя».
Дружина цього чоловіка розповідала: «Після весілля свекруха мене дуже дратувала. Я скаржилася чоловікові, і він мене підтримував. Водночас я відчувала його тісний зв’язок з матір’ю і не хотіла розривати цей зв’язок. З часом я почала задумуватись над словом «шанувати» стосовно своїх батьків і батьків мого чоловіка».
Батьки – близька й невід’ємна частина нашого життя.
Чому батьки повинні бути частиною нашого життя? (Незважаючи на те, чи ви недавно одружені, чи багато років у шлюбі).
Молоде подружжя потребує емоційної підтримки та життєвого досвіду своїх батьків, а батькам необхідна підтримка і товариство. І внуки їм теж потрібні! Життя надто коротке, щоб жити в напружених стосунках.
Взаємна незалежність і взаємоповага повинні бути ключовим правилом для батьків та їхніх одружених дітей.
«Полишати» своїх батьків
До шлюбу кожен вірний своїм батькам, а після весілля – своїй половині. Психологи це називають «розірвати зв’язок». Людина після весілля надіється на свого партнера, а не батьків. Якщо між дружиною і матір’ю чоловіка виникає суперечка, то чоловік повинен бути на боці дружини. Але не означає, що з матір’ю треба поводитися недоброзичливо.
Принцип відокремлення від батьків дуже важливий, жодне подружжя без цього не може досягнути гармонії. На мою думку, молода пара має жити окремо від батьків. Якщо чоловік та дружина живуть разом з батьками, то пара буде залежною від батьків. Залежність триватиме стільки, скільки молода пара житиме під одним дахом із батьками. Жити вільно в скромній квартирі та мати свій стиль життя краще, ніж розкішно жити в тіні своїх батьків. Батьки повинні заохочувати таку незалежність. Можливість забезпечення молодят житлом потрібно узгодити до весілля.
Рішення жити окремо від батьків – дуже важливе. Батьки можуть мати багато порад щодо аспектів вашого подружнього життя. Потрібно вислухати кожну пораду. Однак чи застосовувати їх – вирішувати молодому подружжю. Ви вже повинні дбати про свого партнера, а не про батьків.
Рано чи пізно настане час, коли чоловік скаже матері: «Мамо, я тебе люблю, ти це добре знаєш. Але ти теж знаєш, що я одружений. Я не можу розриватися між дружиною і тобою. Я люблю тебе і хочу тобі допомогти, але робитиму те, що вважаю за потрібне для мене і моєї дружини. Я повинен себе присвятити своїй сім’ї».
Можливо, ці слова прозвучать твердо, проте це краще, ніж мати справу з впертою, егоїстичною та матеріалістичною тещею. Щоправда, не всі тещі такі вже й погані. Чоловік не може дозволити матері контролювати своє життя після весілля, бо це може призвести до дуже сумних наслідків.
Мудрість батьків
Не варто оминати порад своїх батьків, адже батьки мудріші та мають життєвий досвід.
Принцип відокремлення від батьків може дати певні ускладнення за умови конфлікту в сім’ї. Молода дружина матиме звичку скаржитися матері, якщо в неї негаразди з чоловіком. Наступного дня чоловік усвідомить свою помилку, попросить пробачення в дружини і все налагодиться, але жінка про це матері не скаже. Якщо новий конфлікт з чоловіком, вона знову біжить скаржитися, а в матері виникає недоброзичливе ставлення до зятя. Саме тому вона заохочуватиме дочку до розлучення. У цьому випадку дочка поступила несправедливо зі своїм чоловіком і порушила принцип відокремлення від батьків.
Якщо в подружжя виникають конфлікти (а вони виникають), вирішуйте проблему тільки з партнером. Конфлікт має бути кроком до покращення стосунків. Якщо потрібна допомога, краще поговоріть із знайомими або сімейним консультантом, бо вони мають достатньо досвіду, щоб вам допомогти. Їхні поради можуть бути корисними там, де батьківські можуть нашкодити.
Шанувати батьків
Другий принцип стосунків із батьками – це шанування батьків.
Шанувати батьків – це правило для кожного, від народження до смерті. Повага не обмежена в часі.
Шанувати – означає виявляти повагу, тобто ставитись до людини з добротою та шаною. Щоправда, не всі батьки прожили своє життя гідно. Але ви можете їх шанувати за людяність і батьківство, навіть якщо їхні вчинки не заслуговують поваги. Потрібно завжди поважати і кохану людину, і батьків. «Залишити» батьків заради шлюбу не звільняє від поваги до них.
Як виразити повагу в повсякденному житті? Ви засвідчите батькам свою повагу тим, що інколи навідуєтесь до них, телефонуєте або пишете їм. Спілкуванням ви підтверджуєте свою прихильність та увагу. «Залишити» не значить «втекти». Постійне спілкування з дітьми надзвичайно важливе для батьків. Припинити спілкування – означає «не дбати».
Підтримувати спілкування потрібно з батьками і чоловіка, і жінки. У житті це означає, що телефонувати, писати листи та відвідувати потрібно своїх батьків і батьків свого чоловіка чи дружини. Якщо батькам чоловіка телефонувати раз у місяць, то батькам дружини також потрібно телефонувати раз у місяць.
Те саме стосується листів та електронної пошти. Молода пара повинна планувати, коли відвідувати, вечеряти чи поїхати у відпустку з батьками. Мабуть, найбільш незрозумілі випадки бувають напередодні Різдва чи Пасхи. Наприклад, мама дружини хоче запросити доньку з чоловіком на Різдво до себе, а мама чоловіка хоче запросити сина з дружиною на Святу Вечерю до себе. Це можливо поєднати, якщо батьки чоловіка і жінки живуть в одному місті, а не за сотні кілометрів одні від одних. Для вирішення цього питання є ключове слово – рівноправність. Тобто поїхати, наприклад, на Різдво до її батьків цього року, а до його батьків – на наступний рік.
Шанувати – це говорити ввічливо про батьків та свекрів. Потрібно бути співчутливим і ставитися з розумінням, жити в правді та любові. Батьки про нас піклувалися, коли ми були маленькі. Коли діти підросли, то повинні робити те саме для батьків. Потрібно нести відповідальність і піклуватися про потреби своїх батьків.
Щодо батьків вашого партнера, то раджу сприймати їх такими, які вони є. Не намагайтеся підлаштувати їх під себе. Ви прагнете незалежності для своєї сім’ї, дайте їм теж можливість жити для себе.
Не критикуйте батьків вашого партнера, бо тоді виникне можливість критики ваших батьків. Якщо партнер критикує своїх батьків, то ви говоріть про їхні позитивні риси. Робіть акценти на позитивних рисах своїх свекрів і заохочуйте до чесності.
Для батьків
Пригадайте день весілля вашої доньки або сина.«Проголошую вас чоловіком і дружиною», – чуєте ви. Молода пара сяє від щастя, кожен з них бачить лише свою єдину і неповторну половину. Батьки майже поруч і неприховано витирають сльози щастя, адже це результат їхньої важкої праці. Вони змалечку і до весілля вчили своїх дітей бути незалежними.
І справді, до весілля ви вчили дітей мистецтву самостійності, навчали варити, мити посуд, застеляти ліжко, купувати одяг, економити гроші і приймати складні рішення. Ви вчили поважати старших і цінувати особистість кожної людини. Тобто ви і ваша дружина (чоловік) привели своїх дітей у доросле життя.
Після весілля вашої доньки або сина минув час. Ваше навчання потрібно припинити, щоб розцвіла їхня незалежність. З часу весілля ви з чоловіком (чи дружиною) повинні бачити їх як дорослих людей, які вестимуть свій напрямок у житті. Не можна нав’язувати їм свою волю, а треба поважати їх, як собі рівних.
Яку роль виконують свекри? Участь батьків у житті молодої пари порівняно з часами, коли молодь часто йшла під вінець відразу після коледжу чи університету, інша. У наш час середній вік, коли молоді беруть шлюб, – приблизно 25 років. Молоді пари часто живуть окремо від батьків, до того ж на великій відстані від рідного дому. Батьки живуть своїм життям і кар’єрою і не бажають втручатися в стосунки своїх дорослих дітей.
Чи все-таки бажають втручатися?
Деякі речі не змінюються. Всі батьки прагнуть, щоб їхні дорослі діти мали гарний початок. Маючи перевагу в життєвому досвіді та трохи мудрості, намагаємось дати мудрі поради або принаймні не допустити, щоб діти повторювали наші помилки.
Батьки не повинні соромитися давати поради молодій парі, але за умови, якщо молоді питають поради в батьків. Батьки повинні уникати можливості нав’язувати свої поради молодій парі.
Можете дати пораду, але нехай вирішують самостійно. Дуже важливо не ображатися, якщо вони не послухають вас. Дайте молодим відчути вашу мудрість і свободу, щоб робити свої помилки. Буде важко дотримуватись цих принципів, але це єдиний шлях до розвитку і зрілості.
Як щодо матеріальної допомоги? Використовувати фінансову підтримку заради того, щоб молода пара виконувала бажання батьків – це дуже велика помилка. Наприклад: «Ми купимо вам меблі для спальні, якщо ви житимете в сусідньому будинку». Подарунки – це приємно, якщо їх робити від душі. Але якщо робити подарунки з певною умовою, тоді цей подарунок стає інструментом для впливу. Батькам потрібно уникати такої спокуси.
Дітям варто допомагати, але так, щоб сприяти їх незалежності від батьків. І не робити так, щоб вони розраховували лише на вашу допомогу. Не можна допомагати створити стиль життя, який вони поки що собі не можуть дозволити.
Висновок
Батьки завжди радіють, коли в сім’ї з’являється поповнення. Будьте гарними батьками. Незалежно від того, чи живете поряд, чи за тисячі кілометрів від своїх дітей.