Категорії «Житейські історії»

Як дідусь і бабуня розважалися в Крихті-Матильді

Майже всі дорослі нашої місцевості співали в змішаному хорі. Змішаний хор, як казав тато, – це хор, де всі змішуються: і ті, що вміють співати, і ті, що не вміють. Тато диригує хором і намагається змусити всіх хористів співати якомога краще. Влітку відбувається пісенне свято. Тоді наш змішаний хор їде з міста на зустріч із …

«Потрібен тато»

За день після того тато розпочав свій літній проект. Він робить так щоліта. Проект, як правило, завеликий і затяжкий для здійснення. І його завжди схвалює мама. Цього року мама вирішила на майданчику звести камінний мур. Лена була страшенно задоволена. Вона дуже любила на чомусь балансувати. – Вам треба викласти його високим і вузьким, – скомандувала …

Ноїв ковчег

Через день ми, Лена і я, пішли в недільну школу. Та ще й узяли з собою Креллу. Уночі тюжив дощ, тож на дорозі стояло повно калюж. Крелла взула чоботи не на ту ногу, тому човгала підошвами по землі. – Хвалити Бога, що вона не моя сестра, – час від часу казала Лена, коли їй доводилося …

Як ми гасили Відьму

Ми живемо в бухті, яку обоє, я і Лена, називаємо Крихтою-Матильдою. Дідусь каже, що для нього Крихта-Матильда – королівство. Він, дідусь, здебільшого городить нісенітниці, але я таки думаю, що він має слушність, що Крихта-Матильда – королівство, наше королівство. Між будинками й морем тягнуться широкі поля, а через них до узбережжя веде невеличка жорствяна дорога. Над …

Тріллуньо і сусідка-малолітка

Ми з Леною ходили в один клас. Лена там єдина дівчина. На щастя, тепер літні канікули, а то, за її словами, вона могла б урізати дуба. – Ти справді могла б урізати дуба, якби під тобою не виявилося матраца, коли ти гепнулась додолу, – сказав я їй згодом, увечері, у той час, як ми прогулювалися …

Дірка в живоплоті

У перший день літніх канікул, по обіді, ми з Леною влаштували між нашими будинками канатну дорогу. Лена, як завжди, захотіла випробувати її перша. Вона хоробро вилізла на підвіконня, обома руками вчепилася в мотузку й обхопила її босими ногами. На те моторошно було дивитись. Я затамував подих, поки вона рухалася вбік свого будинку, все далі й …

ЛЮБОВ І ЖОРСТОКІСТЬ

ДІМ ДЛЯ РЯБКА У Михайлика був вірний друг – Рябко. Одного разу побачив Михайлик, що Рябко бігає по вулиці. За ним женеться хтось із палицею – якийсь чоловік у сірому халаті. Це дуже стурбувало Михайлика. Кілька днів він працював у повітці – робив дерев’яну будку. Дім для Рябка – так назвав хлопець споруду. Будка була …

СОНЦЕ І СОНЕЧКО

ВІЧНА ТОПОЛЯ Стоїть край дороги стара-престара тополя. Узимку тривожно шумлять її голі віти, а весною покривається вона зеленим листям. Скільки й пам’ятаю, стоїть вона як сторож. Якось питаю маму: – Скільки літ тополі? Хто її посадив? – Не знаю, – відповідає мама. – Скільки й пам’ятаю, стоїть тополя край дороги. Завжди однакова. Питаю старого-престарого дідуся: …

СРІБНИЙ КАРБОВАНЕЦЬ

БАБУСИН БОРЩ У бабусі дві онучки. Живуть вони у великому місті, а на літні канікули приїхали ось до неї в гості. Радіє бабуся онучкам. Пригощає їх черешнями, свіжим медом і варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу: мама розповідала, що бабуся варить смачний-пресмачний борщ. Зварила бабуся борщ – зі свіжими помідорами, капустою і сметаною. Та от …

ЛЕДАЩЕ ВСЕ НЕПУТЯЩЕ

КОМУ Ж ІТИ ПО ДРОВА? Край села живе вдова з трьома синами. Два сини вже юнаки, високі, ставні, славні, красиві. А третій – підліток Юрко – маленький, тоненький, мов очеретина. Було це взимку. Впав глибокий сніг, дме північний вітер, тріщить мороз. Мати й каже – немовби сама до себе, але так, щоб сини чули: – …