Надмірна відкритість

Загалом багатьом людям притаманно вдаватися до крайнощів. Ця особливість не уникнула теми обговорення проблем у родині: так в один сім’ях намагаються приховувати наявні проблеми, при чому до такої міри, що починають впритул не помічати їх, в інших сім’ях відбувається все навпаки – вони починають обсуджувати свої проблеми ледь не з першим зустрічним. І невідомо, що гірше: перша поведінка, чи все ж таки друга. Напевно, все таки «гіршість» залежить від ступеня приховування проблем або ж їх розповсюдження/обговорення з малознайомими людьми.

Втім, звичка «виносити сміття з хати» на поталу натовпу нічого доброго в собі не несе. Але в чому полягають причини подібної поведінки? У жодній мірі не претендуючи на всеобізнаність теми, що розглядається, спробуємо виділити кілька характерних причин такої поведінки.

1 У деяких людей є взагалі нездорова звичка ділитися непристойними фактами власної біографії або ж «брудною білизною» власної сім’ї. Це щось, на кшталт, різновиду ексгібіціонізму –  форми сексуальності, коли людина отримує статеве збудження і насолоду шляхом привселюдної демонстрації статевих органів. Тут відбувається схожа схема: людина отримує задоволення, коли ділиться з малознайомими або ж взагалі з незнайомими людьми власними «брудними» секретами. Сюди слід віднести деяких діячів «шоу-бізнесу», які усілякими непристойними витівками намагаються привернути до себе зайвий раз увагу.

2 Намагання виставити себе безневинною «жертвою» і тим самим виправдати себе. У такій ролі можуть виступати і шкідливі діти, які таким чином хочуть помститися караючим батькам (або ж батьки – дітям), також це може бути чоловік/дружина, які звинувачують свою половину в усіх мислимих гріхах і вадах, це можуть бути і підлеглі відносно начальників, або ж навпаки: начальники відносно підлеглих і т.д. і т.п.

3 Почуття власної провини, або ж, як варіант, почуття понесеної кривди (не плутати з намаганнями виправдати себе, про що велася мова в попередньому пункті), яке не дає людині спокою, як мовиться, не вдень, не в ночі. Ділячись власним болем, людина на якийсь час тамує його.

4 Напевно, найменш «трагічніша» причина: надмірна балакучість людини. Втім, ця вада (а по-іншому цю рису характеру не назвеш) несе масу неприємностей як оточуючим, так з часом і самій людині.

Напевно, треба закінчувати цей допис, щоб не уподібнитися надміру балакучим людям. Наприкінці лише хочемо побажати вам дотримуватися розумної міри в житті: не приховувати від себе сімейні проблеми, намагатися обговорювати їх у колі сім’ї, деколи залучати до обговорення добрих знайомих, яким можна довіряти, і ніколи надмірно не розширювати коло довірених осіб, щоб потім з часом не шкодувати про свою надмірну відкритість.

З любов’ю, редакція сайту