Квока або куцохвостий кенгуру дуже схожий на великого гризуна з маленькими передніми лапками. Довжина його тіла рідко перевищує півметра, а вага лише 2-5 кг. За розмірами його можна порівняти з великою кішкою або середнім собакою. Втім, на відміну від цих приручених домашніх хижаків, квока травоїдна.
Шерсть тварини коротка і густа, забарвлення буро-сіре з рудуватим відтінком. Хвіст короткий, як для представника сімейства кенгурових, лише 30 см. Крім того, він не використовується звірятком як опора і балансир, як це відбувається у всіх кенгуру.
Пересуваються квоки швидкими стрибками, сильно відштовхуючись від землі потужними задніми лапами.
Живуть куцохвості кенгуру на островах Ротнест і Болд, де немає завезених європейськими переселенцями лисиць і кішок. Забавно, що слово «Ротнест» у перекладі з голландської мови означає «щуряче гніздо», хоча щурів тут взагалі немає. Просто дуже давно голландці прийняли квок за звичайних гризунів, оскільки про кенгуру вони тоді ще не чули.
На островах куцохвості кенгуру почувають себе прекрасно. Вони стали настільки численними, що на всіх просто бракує пасовищ. Біологи навіть вимушені відловлювати деяких з них і відправляти в різні зоопарки. А от переселити квоку в Австралію, на жаль, неможливо, оскільки тут беззахисних тварин досить швидко знищують їх природні вороги. Тільки на невеликих ізольованих ділянках у західній частині континенту збереглися крихітні колонії куцохвостих кенгуру.
Квока провадить нічний спосіб життя. Цьому звірятку дуже подобаються вологі місця з густою рослинністю. Вдень він відпочиває в тінистих притулках, а вночі вирушає прокладеними стежинками до місць харчування. Мешкає в основному на землі, хоча заради соковитих молодих пагонів може видертися і на півтораметрову висоту.
Цікаво, що квоки зустрічаються один з одним тільки в період розмноження, який припадає на зимові місяці, а решту часу живуть поодинці.
Самка після 27 днів вагітності народжує одне дитинча. Кенгурятко з’являється на світ сліпим, лисим і із закритими вушними раковинами. Близько 5 місяців він набирається сил у сумці матері. Коли малюкові настає пора вибиратися назовні, навколо шалено росте трава, тому мамі не треба особливо турбуватися про його годування.
Живуть квоки в дикій природі близько 10 років.
