Про користь сніданків

Коли я був ще малим, то дуже не любив їсти, особливо снідати. І чого тільки не вигадували батьки, аби змусити мене проковтнути ще ложечку! Тепер, коли в мене самого є діти, я розумію, що багато хто з дітей не любить їсти.

Так от, одного разу вранці мама мені сказала, що опівдні ми маємо бути в Театрі юного глядача. Я зрадів, але апетиту мені це не додало.

І тоді мама розповіла мені історію про те, що в метро в турнікети вмонтовано спеціальні ліхтарики, які просвічують шлунки маленьких дітей. І якщо раптом у дітей у шлунку не виявляють їжі, їх не пропускають у метро!

І я, маленький, повірив. Я сидів і запихав за обидві щоки ненависну вівсянку і зварене круто яйце. І от що дивно: турнікети метро мене пропустили!

Зараз я знаю, що турнікети пропускають усіх, хто кинув жетон. Але історію з просвічуванням дитячого шлунка пам’ятаю добре і час від часу розповідаю її своїй доньці, коли вона занадто довго сидить над тарілкою!