Мудрець Мерзотель відімкнув величезним чорним ключем залізні двері Тюремної вежі й почав спускатися з ліхтарем гвинтовими східцями. За ним ішла Тягнучка з Кроликом на руках, за Тягнучкою – Автоінспектор і Медіан, а позаду гуркотіли чоботами стражники зі смолоскипами.
– Вам страшенно пощастило, – говорив Мерзотель. – Король нікому ще не дозволяв оглядати своє підземелля. Я водив сюди лише тих, кого мали стратити, ге-ге-ге!..
За східцями починалися підземні коридори. Вони розходились у різні боки, як лінії на долоні. Той, хто потрапляв сюди вперше, завжди блукав. Але королівський мудрець бував тут частенько, тому знав дорогу відмінно.
– Привіт! – бурмотіли до нього волохаті павуки, що сиділи на стінах. А великий рогатий жук проскрипів:
– І як вам ведеться?
Все голосніше крапала вода зі стелі підземелля, все тьмяніше горіли смолоскипи стражників.
– Стоп! – сказав мудрець. – Далі Чорна зала. Там сидять злочинці, яких сьогодні стратять: Годинникар і зухвалий хлопчисько.
– Як цікаво! – вигукнула Тягнучка. – Можна, ми на них подивимось?
– Гаразд, – погодився хитрий Мерзотель, що тільки й чекав цього. – Візьміть один смолоскип і йдіть уперед, а я тутечки постою.
Тягнучка та її друзі дійшли зі смолоскипом до Чорної зали й побачили Дмитрика з Годинникарем. Кролик миттю перегриз мотузку, якою їх було зв’язано.
– Ми врятуємо вас! – прошепотіла Тягнучка. – Я тягну за собою вовняну нитку, завдяки їй ви знайдете вихід із підземелля.
– Як же ми відчинимо залізні двері? – спитав Дмитрик. – Адже вони замкнені!
– Щось вигадаємо, – сказала Тягнучка. – Тримайте нитку! Нам час вертатись, поки ледарі нічого не помітили…
– Га-га-га! – долинув з темряви сміх королівського мудреця. – Можете не поспішати: вас усіх заарештовано. Як я вас обдурив?!
Мудрець та стражники швидко вийшли з підземелля, й Мерзотель замкнув чорним ключем двері вежі.
– Де ви поділи моїх друзів? – спитав у них робот Кібрик.
– Не твоя справа, клоуне! – відказали стражники. – Хто ти такий, щоб лізти до нас із запитаннями?!
– Я робот, – сказав Кібрик, широко розвів руки і згріб усю компанію в оберемок, наче дрова. – Відповідайте, де мої друзі?
– Рятуйте! – заверещали стражники.
А королівський мудрець вигукнув:
– Квадрат круглий!!!
Це була жахлива нісенітниця, а роботи від нісенітниць перегоряють. У голові в Кібрика голосно заклацало, з неї повалив сірий дим, зелені очі замиготіли й погасли.
– Бачили, як треба? – сказав Мерзотель стражникам. – Убив його двома словами! А ви, телепні, навіть кота спіймати не можете!
Мудрець повернувся на маскарад, а кухар зі стражниками стали шукати кота й нявкати:
– Няв!.. Няв-няв!.. Виходь, котяро! Королю дуже кортить вареників!..