Володарем сусіднього графства за горою був граф Жартон де Непосій. Повне його прізвище було, правда, Жартон де Непосійтамвродиться. Але люди називали його скорочено де Непосій, бо хто ж у змозі раз у раз вимовляти таке довжелезне прізвище?!
Понад усе на світі граф любив жартувати й розважатися. І жителі графства, жартонці, мусили п’ять днів на тижні маскарадити й карнавалити. А ділом займалися лише два дні. Найулюбленішим видовищем у графстві був цирк. Тільки закінчувалися гастролі одного циркового колективу, як починалися гастролі іншого.
Цирк братів Земзано вважався одним з найкращих. Тут були і повітряні гімнасти, і силові жонглери, і дресирувальники різних звірів, і наїзники, і фокусники-ілюзіоністи – одне слово, весь букет циркових артистів. Але справжньою окрасою програми були, безперечно, клоуни – володарі цирку брати Земзано: брат Зем, високий і худий, та брат Зано, низенький і товстий. Правда, подейкували, що вони ніякі не брати. Але яке це має значення?! У цирку всім вірять на слово: кажуть, що брати, значить, брати.

– Ти цирк любиш? – спитав Чорлі, коли вони підійшли до барвисто розмальованого шапіто.
– Авжеж! – сказав Айк. Бо хто ж не любить цирку?
– А я колись навіть мріяв поступити в цирк, – признався Чорлі. – Та не так сталося, як гадалося. Через ту котячу банду, через того Бридакуса все пішло шкереберть.
На вулицях панувало безлюддя. Був один з тих днів, коли жартонці займалися справами.
Але артисти цирку готувалися до вечірньої вистави, які відбувалися і в робочі дні – щовечора. З шапіто чулися вигуки «Ап!», гупання, стрибки, цвьохання батога.
Чорлі пильно глянув на Айка і сказав:
– Ти тут покрутись, а я піду побалакаю, попитаю.
Айк полегшено зітхнув – йому так не хотілося, щоб на нього зараз дивилися!..
Наближався вечір. На небі вже засвітилися, заблимали перші зірки. Скоро до цирку потягнуться звідусюди жителі графства.
Де ж це Чорлі? Чого це його так довго нема?
Оно біжать уже найнетерплячіші циркові глядачі – діти.
Айк сховався в кущах живоплоту, що оточував площу, на якій розташувався цирк, і завмер.
За дітьми до каси цирку почали сходитися й дорослі.

Утворилася галаслива черга.
І тут нарешті з’явився Чорлі. Він розшукав Айка в кущах.
– Ну що? – нетерпляче спитав Айк.
– Орландо в цирку нема… Але – ходімо!
– Куди?
– Я домовився…
– Про що?
– Ходімо, ходімо!
– Не піду! – вперся Айк. – Мені соромно показуватися людям на очі.
– Ти хочеш назавжди лишитися таким?
– А ти думаєш? Ти віриш?
– А чого не спробувати? Ходімо! Я теж виступатиму.
– Ти?
– Авжеж! Я ж казав, що з дитинства мріяв виступати в цирку.
Це вплинуло на Айка. І він переступив через холодний страх, що мурашками бігав по його спині і тремтів під колінами.
Прикриваючи обличчя руками, Айк пішов слідом за Чорлі. Він відчував, що на нього з зацікавленням позирають люди з черги, і ці погляди ще більше пригинали його до землі.
Брати Земзано зустріли Айка справді як рідного.
– Доброго вечора, дорогий друже! – лагідно пробасив з висоти свого двометрового зросту брат Зем.
– Ми дуже раді, що ви з Чорлі погодились нам допомогти, – тоненьким голосом пропищав товстий брат Зано.
– Нам неодмінно треба освіжити програму, – знову пробасив Зем.
– Граф не любить старих реприз, йому все нові й нові подавай, – пропищав Зано.
– І поява в репризі такої прекрасної пари, як ви… – почав Зем.
– Забезпечить блискучий успіх, повірте, – скоромовкою закінчив Зано.
– Вам навіть репетиції не потрібні, – пробасив Зем.
– Чорлі заспіває свою пісню, – пропищав Зано. – Він нам її уже співав. Чудово!
– А ти вигукнеш: «Ах, яка удача, що я тебе зустрів!» А тоді вже вибігаємо ми і беремо номер на себе, – пробасив Зем.

– Головне – нічого не бійся. Все буде гаразд! – завершив розмову Зано. І тут же вибіг з кабінету.
– Вибачайте, перед виставою завжди багато клопотів, – і Зем великими кроками повагом, як на ходулях, вийшов слідом за братом.
Айк розгублено глянув на Чорлі.
– Ти ж чув – не бійся, все буде гаразд! – підморгнув йому кіт. – Пробач, я в циркову аптеку, мушу випити кілька крапель валер’янки. Все-таки прем’єра, перший прилюдний виступ.
І Чорлі зник.
Айк лишився сам на сам зі своїм хвилюванням.