Доктор Брякус все обдумав. Він вибудував стратегію на найближчий рік. Якщо все розвиватиметься за планом, його справи впевнено підуть угору. Після перемоги Івана Сили Брякусом стали цікавитися впливові організації. В уяві він уже бачив розкішну будівлю в центрі столиці з написом «Спортивний клуб доктора Брякуса». Ось тільки з Іваном треба домовитись, аби його не перехопили конкуренти.
Саме тому розмову зі своїм вихованцем він призначив на неділю. Для невимушеної бесіди вирішив повезти його за місто – в який-небудь затишний ресторанчик.
Іван уперше їхав у автомобілі. Адже в горах головним транспортом служили коні. Брякус був веселий, сповнений енергії та оптимізму. Цікавився, як чемпіон провів вихідні. Чи вистачає йому грошей? (Тепер їх буде вдвічі більше.) Чи вже знайшов друзів у столиці? Чи не має якихось проблем? Хай не соромиться. Доктор Брякус усе зробить для свого улюбленця.
Після дощу дорога на сонці виблискувала і сліпила очі. Іванові було приємно їхати з вітерцем по серпантині у відкритому авто і слухати про грандіозні плани пана Брякуса.
«Може, розповісти йому історію про агента поліції?», – думав Іван Сила, приглядаючись до наставника.
Той жваво жестикулював, повертав голову в модній картатій кепці до нього, сміявся і навіть пропонував покерувати авто.
«Добре, розкажу, коли приїдемо», – вирішив Іван.
І в цей момент щось трапилось. Брякус дико зойкнув, почав несамовито крутити кермо, та авто не слухалося. На великій швидкості воно мчало просто на скелю. Іван заплющив очі і не встиг навіть перехреститися, як сталося зіткнення. Останнє, що він пам’ятав, це лобове скло, яке він з брязкотом розбиває головою.